Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону № 4460-д у першому читанні проголосували 287 нардепів, а в другому – 289.

Ініціаторами документа виступили нардепи від “Слуги народу” і “Батьківщини”.

Як відомо, 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною низку положень закону “Про запобігання корупції” та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. КСУ визнав неконституційною статтю 366-1, в якій йшлося про відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях. Визнаного винним за цією статтею могли позбавити волі строком до двох років.

Це рішення КСУ викликало критику з боку міжнародних партнерів України.

Ухвалений сьогодні закон покликаний вирішити цю проблему й відновити відповідальність за недостовірне декларування, скасовану скандальним рішенням КСУ. Крім того, документ передбачає відповідальність за умисне неподання декларації.

Голосування сьогодні відбувалося за спрощеною процедурою ad hoc.

Базою для законопроєкту став документ робочої групи ВР, а також президентський проєкт закону. Це перший закон, ухвалений Верховною Радою для вирішення конституційної кризи.

Законопроєктом вносяться зміни до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Порушення вимог фінансового контролю”), які уточнюють суб’єктів цього правопорушення.

Вони також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації відрізнятимуться від достовірних на суму “від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб” (станом на сьогодні це від 227 тис. до 1 млн 135 тис. грн), а не “від 100 до 250 прожиткових мінімумів” як зазначено в чинній редакції.

До Кримінального кодексу України додано дві статті: 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Згідно із статтею 366-2, в разі, якщо недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1 млн 135 тис. до понад 9 млн грн), загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500 – 51 000 гривень); або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів – передбачено покарання у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 – 85 000 гривень); або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно зі статтею 366-3, кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Фото: #Букви

• 25 листопада президент України Володимир Зеленський звернувся до Європейської комісії за демократію через право з проханням оцінити стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ. Зеленський повідомив комісії про “конституційну кризу” в країні та закликав дати висновок якомога швидше.
• Венеціанська комісія розгляне питання щодо стану антикорупційного законодавства після гучного рішення Конституційного суду України вже наступного тижня, 11 грудня.