За відповідний проєкт постанови проголосували 228 народних депутатів, повідомляє кореспондент #Букв.
У заяві нардепів відзначається, що вибори в Білорусі не були чесними і не відображають волевиявлення народу цієї країни.
“Верховна Рада Україні вважає, що президентські вибори в Білорусі не були ані вільними, ані чесними. Вибори пройшли в умовах цілковитої відсутності змагальності між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, Рада Європи. Вибори президента Білорусі пройшли з істотними порушеннями, численними відмовами в реєстрації кандидатів, непрозорим підрахунком голосів виборців. Ми вважаємо неприпустимим залякування опонентів, їх ув’язнення, створення перешкод незалежним національним спостерігачам на виборчих дільницях, порушення права виборців на вільне волевиявлення, а також цілковитий контроль влади над Центральною виборчою комісією Білорусі. Усе це дає підстави вважати, що офіційно оприлюднені результати виборів президента РБ не відображають реального волевиявлення білоруських громадян“, – наголошується в заяві.
Нардепи засудили застосування надмірної сили і жорстокості з боку правоохоронних органів Білорусі.
Також Рада приєдналася “до оцінок Європейського Союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі” і підтримала введення санкцій щодо відповідальних за фальсифікацію результатів виборів і застосування насильства проти протстувальників.
Рада вимагає звільнення всіх без винятку затриманих. Крім того, в заяві висловлюється сподівання, що “офіційна влада Білорусі не допустить подальшої ескалації і напруги в білоруському суспільстві, переслідування як з політичних мотивів своїх опонентів, так і громадян, які вийшли на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади”.
Окремо нардепи засудили незаконні затримання українських громадян у Білорусі.
“Україна поважає суверенітет Білорусі, підтримує її незалежність та дотримується принципу невтручання у внутрішні справи. У цьому зв’язку ми рішуче відкидаємо звинувачення білоруської сторони в причетності до дестабілізації ситуації в Білорусі. Білорусь завжди була й буде для нас братньою державою, з якою ми споріднені історично, культурно й духовно. Ми сподіваємося, що Білорусь подолає цей складний етап без ослаблення суверенітету”, – йдеться в заяві.
Фото: Ян Доброносов, #Букви
Українські нардепи наголосили на неприпустимості залучення російських сил для “врегулювання ситуації в Білорусі”.
“Вважатимемо такий крок прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України”, – сказано в заяві.
Рада закликала владу Білорусі “налагодити рівноправний діалог із білоруським суспільством для пошуку шляхів мирного виходу із сьогоднішньої кризи”.
“Одним із варіантів могли б бути нові вільні та демократичні вибори за участі незалежних міжнародних спостерігачів від провідних європейських інституцій”, – наголошується в заяві.
Що відбувається у Білорусі?
У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає цю посаду з 1994 року. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%.
Президентські вибори відбулися 9 серпня. Того ж дня спалахнули протести. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.
На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.
Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.
18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію.
19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.
Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.
13 вересня під час чергового недільного маршу проти режиму чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка силовики стріляли у повітря.
- 20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.
- 7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади: негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій; публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента; припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.
- Марію Колесникову 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. 9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади. Вона передала до Слідчого комітету Білорусі заяву про викрадення силовиками та погрози з боку правоохоронців.
- На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Від 11 вересня дипломати з країн Європи чергують біля її будинку, щоб захистити її від можливого затримання.
- 10 вересня парламент Литви вперше офіційно назвав Світлану Тихановську законним президентом Білорусі, а КР — “єдиними законними представниками білоруського народу”.
