Про це пише видання The Inverse.
Раміреса ЗМІ прозвали “Нічним сталкером”. У серіалі його показують привабливим красенем, але в реальному житті це було зовсім не так.
Юність Раміреса
Річард Рамірес народився в 1960 році в Ель-Пасо, штат Техас. У сім’ї було п’ятеро дітей, він був наймолодшим. Річард часто вештався вулицями, курив марихуану. Щоб дістати грошей на наркотики, він грабував магазини, квартири та перехожих.
Річарда часто бив батько, через що хлопчик отримав дві черепно-мозкові травми, і до 17 років страждав на епілепсію. Потім Рамірес став проводити час зі своїм двоюрідним братом – Мігелем, який воював у В’єтнамі. Той розповідав 13-річному хлопцю жахи війни, як він катував жінок. Мігель показував йому полароїдні знімки, на яких мучив жінок, і навіть ті знімки, на яких позував з відрубаними головами і кінцівками.
Рамірес в юності
Якось Рамірес став свідком сварки між Мігелем і його дружиною. Конфлікт закінчився тим, що Мігель убив свою дружину, вистріливши їй в обличчя. Це сильно вплинуло на психічний стан Річарда – він замкнувся в собі. Підліток кинув навчання.
Річард почав все більше часу проводити на вулиці, палити марихуану, захопився ЛСД, а ще його заманив окультизм.
Перша судимість у Раміреса з’явилася в 1977 році, коли його помістили до в’язниці для неповнолітніх за дрібні злочини, а в 1982 році він також отримав випробувальний термін за зберігання марихуани. Рамірес переїхав в Сан-Франциско, а потім в Лос-Анджелес, де підсів на кокаїн і став займатися крадіжками зі зламом. Звинувачення в крадіжці автомобіля в 1983 році знову привело Раміреса до в’язниці, де він провів рік.
Варто зазначити, що у злочинця було дуже погано з гігієною, у нього були гнилі зуби.
My only issue with the #AHS1984 premiere is how perfect Richard Ramirez’s teeth were #murderino pic.twitter.com/PZz7XGxPL9
— Adéllyn (@adellyn) September 21, 2019
Початок серійних вбивств
У червні 1984 року Рамірес проник в будинок 79-річної Дженні Вінкоу через відкрите вікно. Він побив її і перерізав горло. На місці злочину поліція знайшла криваві відбитки його долонь, але справа далі так і не просунулася.
У лютому 1985 року Рамірес викрав 6-річну дівчинку з автобусної зупинки і згвалтував її. Дівчинка залишилася жива, але їй була нанесена серйозна психічна травма. Поліція не пов’язала ці два випадки.
У березні 1985 року Рамірес викрав 9-річну дівчинку з її спальні, а потім відпустив. 7 березня він скоїв потрійний злочин. Він убив Дейл Окадзакі, студентку c Гаваїв. Її сусідка Марія Ернандез завдяки щасливому випадку вижила і втекла. Саме завдяки її показаннями поліція склала фоторобот злочинця: видовжене обличчя, кучеряве волосся і гнилі зуби з великими щілинами між ними. Через кілька годин Рамірес убив Цай Лян Ю, 30-річну жінку з Таїланду.
Через десять днів Рамірес напав на 64-річного Вінсента Заззару і його дружину, чоловіка застрелив, а його дружині перерізав горло і виколов очі.
Убивця не засиджувався на місці. Його жертвами ставали чоловіки і жінки у віці від 22 до 80 років по всій південній частині Узбережжя.
На стінах у будинку своїх жертв він малював кров’ю піктограми і змушував їх клястися у вірності Сатані. Після поширення чуток про серійного вбивцю поліція посилила патрулювання вулиць, а люди стали скуповувати зброю для самозахисту.
Річард Рамірес і його адвокат Джейсон Мосс (праворуч)
14 травня Рамірес напав на подружжя – Вільяма Дої, 66 років, і 56-річну дружину Лілліан Дої. Жінку вдалося врятувати, бо перед смертю її чоловік встиг набрати номер “швидкої”.
Арешт Раміреса
31 серпня 1985 року газети вперше надрукували ім’я і обличчя Раміреса. Але він цього не знав. Рамірес сіл на автобус, щоб відвідати свого брата в Тусоні, штат Арізона, 30 серпня. Його брата не було вдома. Тому Рамірес сіл в інший автобус і попрямував назад в Лос-Анджелес. Коли він прибув в автовокзал близько 7:30 ранку 31 серпня, Рамірес зупинився у винного магазину і побачив свою фотографію на обкладинці “La Opinion” з заголовком “Invasor Nocturno” (“Нічний сталкер”). Жінка в магазині крикнула: “Ель матон” – вбивця. Його впізнали. Рамірес кинувся бігти.
Спочатку він намагався застрибнути в незамкнений “Мустанг” і завести його, але йому завадив це зробити місцевий житель Фаустіно Пинон. Потім Рамірес побіг через вулицю і спробував забрати ключі від машини у жінки на ім’я Анджеліна де ла Торре. Він погрожував їй, кажучи, що у нього є пістолет. Чоловік цієї жінки схопив трубу і вдарив Раміреса по голові. Практично миттєво біля серійного вбивці зібрався натовп і повалила на землю.
На місце прибула поліція. Закривавленого Раміреса в наручниках посадили до поліцейського авто. Після чого він сказав: “Я буду звинувачений у всіх вбивствах”.
Суд
Судові слухання були затяжними, так як справа налічувала 50 тис. сторінок.
У листопаді 1989 року його визнали винним у 13 вбивствах, п’яти замахах на вбивство, 11 зґвалтуваннях і 14 крадіжках зі зламом.
Фото LA Times
Раміреса засудили до смертної кари в газовій камері і відправили в камеру смертників в тюрму Сан-Квентін. Після того, як йому зачитали вирок, він вигукнув: “Я всім помщуся! Люцифер живе у всіх нас!”.
Адвокат Раміреса подав апеляцію на рішення суду і виконання вироку відклали на невизначений термін. Варто відзначити, що в тюрмі Рамірес навіть одружився на 41-річній Дорін Лаой.
Рамірес помер від раку в 2013 році.
