Про це повідомляють #Букви.

Українська делегація перебуває у США з офіційним візитом, в рамках якого заплановано зокрема зустріч президентів України та США Володимира Зеленського та Джо Байдена. Спільно з президентом до США попрямував і його речник Сергій Никифоров.

1 вересня він опублікував фото, зроблене на балконі. На тлі — Білий дім і Монумент Вашингтона, обеліск у західній частині Національної алеї у Вашингтоні, зведений на честь першого президента США.

Друге фото з серії жартівливе — на ньому Никифоров висунув язика та показав, як “тримає” обеліск пальцями.

Варто зауважити, що в американському суспільстві триває дискусія щодо цього та інших монументів Вашингтона.

Суперечливий монумент

Монумент Вашингтона, зроблений із мармуру, граніту й мідного кварциту, є одночасно найстрункішою висотною спорудою у Вашингтоні й світі та найстрункішим обеліском заввишки 169 метрів 29,4 см. Спорудження монумента почалося 4 липня 1848 року — в День Незалежності США, а завершилося у 1884 році — майже через 30 років після смерті архітектора Роберта Міллса.

День закладання обеліска супроводжувався масштабним святом за участю 40 тисяч осіб, пише The Washington Post. 

Утім, не всі розділяли захоплення від його створення. Як відомо, скасування рабства в США відбулося у 1865 році.  Аболіціоністська (громадський рух за скасування рабства) газета Anti-Slavery Bugle у своєму матеріалі про закладання монумента саркастично питала, чи братиме хто-небудь зі старих рабів Вашингтона участь у церемонії. Річ у тім, що лідером країни на той час був демократ Джеймс Полк. 11-й президент був рабовласником і привів із собою до Білого дому поневолених людей.

Відтоді Монумент Вашингтона став центром святкування 4-го липня. Але в американському суспільстві досі шириться інформація про те, що монумент було споруджено з використанням рабської сили.

Це було відображено, зокрема, у стрічці “Людина-павук: Повернення додому”. В одній зі сцен Пітер Паркер опиняється у Вашингтоні та зазнає нападу під час поїздки ліфтом у Монументі Вашингтона. Тоді Мішель (роль виконала Зендая) каже, що не увійде в дім, який будували раби. Тож між рештою героїв триває дискусія: один каже, що впевнений, що споруду не будували раби, інший щодо цього має сумніви.

З тим, чи насправді рабську силу використовували під час зведення обеліска, розбиралося американське видання Vulture.

Історик пам’ятника Джон Стіл Гордон у коментарі журналістам зазначив, що хоча рабство все ще було законним у Колумбії в той час, він скептично ставиться до ідеї, що поневолені люди побудували цю споруду.

“Я не можу сказати напевно, але кам’яну кладку робили висококваліфіковані працівники, тож малоймовірно, що раби займалися цим. Камені обробляли каменотеси, а це висококваліфікована робота; камені підіймали за допомогою парових машин, тож для подібних речей знадобилися б досвідчений інженер і бригадир. Мати справу з паровою машиною, будувати всередині чавунні сходи — це не було справою для темношкірих”, — сказав він.

Попри це, рабів, найімовірніше, залучали до цього процесу. Принаймні, у видобутку мармуру.

“Перші кар’єри перебували в Меріленді, тому рабська праця, безсумнівно, використовувався для видобутку і транспортування каменю”, — зазначив він.