Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам ТСН під час бесіди в СІЗО.
Перші 9 місяців Антоненко провів у ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ), наступні 3 — у слідчому ізоляторі (СІЗО). Найближчі 2 місяці йому теж доведеться провести в СІЗО. Таке рішення 10 грудня ухвали суд присяжних.
Ключовим доказом причетності Антоненка до вбивства журналіста досі є експертиза відеозаписів, на яких зафіксовано чоловіка та жінку, які закладали вибухівку під автомобіль Шеремета.
Антоненко та його адвокати вже рік намагаються довести, що він не є людиною на записі. Захист запевняє, що не збігаються як зріст підозрюваного, так і його статура. Крім того, чоловік на записі кульгає, а Антоненко (хоча в той час він і переніс операцію на нозі) запевняє, що рухався після хірургічного втручання нормально.
“Видно, що людина, ну така, широкотаза, скажімо, з короткими ногами. Одна з версій, що це взагалі могла бути жінка. Нехарактерні пропорції для чоловіка”, — зазначає обвинувачений.
Відмінності є й у зачісці. Андрій розповідає, що він звертав увагу слідчих у справі на це.
“Видно, що у людини зачіска під кепкою. А у мене ж волосся не було. Є фото! В мене скроні сиві. Приїхав слідака, я кажу: “Дивись! У нього ж ззаду від кепкою волосся, чітке волосся чорне”. Він так: “Опа, ну да!”. Я кажу: “Ви це бачили?”. Він: “Ні”. І він тут же робить скрін і головному слідчому відправляє”, — згадує він.
До того ж Антоненко не може назвати себе фахівцем з вибухівки — в радянській армії не служив, а до ССО потрапив у 2017, за рік після смерті журналіста.
Читайте також:
Розповідаючи про своє життя за ґратами, Антоненко ділиться, що втратив колишню фізичну форму. Перебування в ІТТ значно вплинуло на його психологічний та фізичний стан.
“Такі речі як ІТТ взагалі не мають існувати. Там просто психологічно ламаються люди. Товсте скло затоноване [на вікнах], ти нічого не бачиш. Там навіть витяжка, яка є, вона до одного місця. Людина стає сіро-коричневого кольору”, — каже він.
Вперше за рік пограти на гітарі музикант зміг лише під час інтерв’ю — це було винятком.
“Їй (гітарі — ред.) тут не місце, як і мені”, — зазначає він.
Антоненко попри все будує плани. Ось як він описує свої плани на перший день на волі:
“Я би просто вийшов ось так… Хто б зустрічав — кинув в машину речі і просто пробігся б. А далі вже по плану: дружина, діти, сто грамів і пончик. Прокинутися вдома, зрозуміти, що я вдома…”
Що відомо про справу Шеремета?
Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.
21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненко та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.
25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
- 21 жовтня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка та продовжив дію запобіжних заходів для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Згодом під судом між активістами та правоохоронцями сталися сутички.
- Того ж вечора під резиденцією президента Володимира Зеленського у Конча-Заспі, де також мешкає генпрокурорка Ірина Венедіктова, влаштували акцію протесту у відповідь на рішення суду щодо продовження запобіжних заходів фігурантам справи Шеремета.
- 7 грудня Апеляційний суд залишив під вартою обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, ветерана АТО та музиканта Андрія Антоненка (“Ріффмастера”).
