Свою думку з цього приводу висловив політичний оглядач The Washington Post Пол Вельдман.

“Це цікаве питання, і відповідь може бути не такою очевидною, як ви думаєте”, – написав автор.

Згідно з соціологічним опитуванням інституту Геллапа, 45% американців готові проголосувати за соціаліста, як президента. При цьому, 60% готові підтримати атеїста, 66% – мусульманина, 78% – відкритого гея.

Виходячи з цього, автор пропонує таку думку:

“Проста відповідь на поставлене запитання – демократи приречені, якщо Сандерс (соціаліст) їх кандидатура. Але це лише на перший погляд”.

Основною рисою, яка відрізняє традиційного соціаліста від інших представників зазначеного опитування, є його “ідеологічний вибір”, а не “демографічна характеристика”. Тобто не має значення стать, сексуальна спрямованість, релігія і так далі. Має значення саме принципова ідеологія.

“Наприклад, якщо ви республіканець, ви можете бути кандидатом від партії, і при цьому атеїстом, жінкою або темношкірим. Це не має відношення до ідеології”, – пояснив автор.

Він вважає, що, відповідаючи в опитуванні щодо готовності проголосувати за соціаліста, американці могли навіть не розуміти, що це означає.

При цьому, якщо виборцям конкретно вказати на цінності, які відстоюють соціалісти, то 76% скажуть, що підтримали б такого кандидата на виборах (про це свідчить відповідне опитування).

“Аргумент про те, що Сандерс не може перемогти, бо він називає себе соціалістом (хоча насправді він більше соціал-демократ в європейському стилі, а це відрізняється) потрапляє в основну пастку мислення з приводу можливості вибору. Ця пастка полягає в припущенні, що існують два типи кандидатів, ті, яких обирають та ті, який не обирають, засновані на таких принципах, як демографія, ідеологія або досвід, і ми просто повинні визначити, до якого типу належить даний кандидат, і тоді ми дізнаємося, чи можуть його обрати”, – пояснив автор колонки.

Щоб підтвердити свої слова,  автор зазначив, що такі кандидати, як Гілларі Клінтон, Мітт Ромні, Джон Маккейн і Джон Керрі  розглядалися як ті кандидати, яких  точно оберуть, в той час як були “вагомі причини”, за якими Дональд Трамп, Барак Обама і (меншою мірою) Джордж Буш не повинні були бути обраними.

“Врешті-решт, саме навички, рішення та вибір часу кожного з цих кандидатів як особистостей, а не як сукупність характеристик, визначали, перемогли вони чи програли. Типи кандидатів не мають значення в процесі виборів”, – вважає він.

За словами автора колонки, Сандерса будуть на виборах підтримувати ті, хто точно хотів би бачити президентом демократа, і навіть якщо він буде відстоювати ідеологію соціалізму – навряд чи це переконає проголосувати когось із тих, хто підтримує республіканців.

Також в матеріалі наголошується, що в США соціалізмом заведено називати все те, що пропонують впровадити демократи. Це підвищення податків для багатих, збільшення мінімальної заробітної плати, законодавство про доступне медичне обслуговування.

“Це нерушима позиція щодо того, що все, що не подобається Республіканській партії, є соціалізмом, послабила здатність слова”, – пояснив оглядач.

Він зазначив, що не був би здивований опитуванням, під час якого американців попросили б назвати імена соціалістів, і вони б назвали Йосипа Сталіна і Фіделя Кастро.

“Наростальна поляризація і негативне ставлення допомогли б кандидату, подібному Сандерсу, так само, як вони допомогли Трампу … Він може стати тим політиком, якого виберуть, коли на шальках терезів будуть Трамп і “соціаліст”, – написав Пол.

Резюмуючи, він зазначив, що немає відповіді на питання, чи зможе соціаліст стати наступним президентом США, оскільки її ніхто не знає.

  • Сенатор з Вермонта Берні Сандерс переміг на попередніх виборах (праймеріз) в Нью-Гемпширі, залишивши далеко позаду свого головного конкурента – екс-віце-президента США Джо Байдена.