Про це він повідомив в інтерв’ю “Цензор.НЕТ”.

Луценко разом з іншими військовими визволяв правобережну Київщину, потім брав участь у наступі в Харківській області, відступав під Сєверодонецьком і Лисичанськом, був під Бахмутом, а зараз воює біля Вугледара.

За його словами, кілька тижнів тому росіяни робили лише поодинокі спроби прориву ділянки ЗСУ: “При цьому командири росіян, скоріше, намагались імітувати бурхливу діяльність, ніж виконати якусь задачу”, — додав він.

Втім, уже 28–29 жовтня почалися масові атаки — росіяни вирішили наступати на Вугледар через Павлівку.

“Це було несхоже на все, що було перед цим, бо набагато більш масовані атаки, відчайдушні, з величезними втратами. У перший день — а ми працювали лише до кінця світлового дня — то вже на той момент росіяни втратили 15 одиниць броньованої техніки. Декілька танків і броньованих машин. А піхоту взагалі ніхто не рахував”, — сказав Луценко.

Військовий зауважив, що коли росіяни планують операції з великою кількістю втрат, значення для начальства мають лише ті рубежі, які займуть їхні солдати, але не кількість загиблих: “Тобто важливо, щоби якась кількість солдат усе ж лишилась живою й зайняла певні рубежі, а скільки у цьому їх загине — то неважливо”, — зауважив активіст.

На запитання, чи здійснює ворог авіаудари, Луценко відповів, що вони “особливо погоди не роблять”: “Це війна артилерії, броньованих машин і піхоти, яка переходить у війну дронів”, — наголосив він.

Захисник також сказав, що головна мета наступу на Вугледар — це стратегічна лінія на здобуття успіхів на Донбасі.

“Вугледар, Бахмут, Мар’їнка… Вочевидь, вони від самого початку визначили, що вони тут будуть іти, не рахуючись із тим, скільки це коштуватиме. Може, вони психологічно для себе вирішили, що війну слід завершити на етапі взяття Донбасу та утримання сухопутного коридору на Крим”, — резюмував Луценко.