Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Юрій Ковальчук десятиліттями був близьким другом Путіна і повністю поділяє його бачення у тому, що Росія – це одночасно потужна військова та культурна держава.

За інформацією друга сім’ї Ковальчуків та колишнього співробітника розвідки РФ, мільярдер і російський президент часто спілкувались до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Коли в березні 2020 року спалахнула пандемія COVID-19, Ковальчук перебував на карантині та проходив регулярне тестування, щоб зустрітися з Путіним, який ізолювався на своїх дачах і проводив кілька особистих зустрічей.

Ковальчук та Путін часом проводили години разом, розмовляючи про зростаючий конфлікт із Заходом, історію Росії та їхні спільні інтереси, розповів друг родини Ковальчуків і колишній співробітник російської розвідки.

За словами колишнього співробітника розвідки, Ковальчук доводив Путіну, що Захід слабкий і що для Росії настав час продемонструвати свою військову доблесть і захистити свій суверенітет, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну.

Путін уже давно покладається на найближче коло надійних союзників, щоб керувати бізнесом у найважливіших секторах російської економіки. Однак Ковальчук виділяється як своїми особистими стосунками з президентом, так і своєю роллю у формуванні громадської думки, про що свідчать фінансові та судові документи, а також інтерв’ю з колишніми співробітниками розвідки, друзями та соратниками мільярдера.

Міністерство фінансів США назвало Ковальчука “особистим банкіром” Путіна, додавши його до списку санкцій у 2014 році. Він також є одним із найбільших медіамагнатів Росії з імперією телеканалів, газет і соціальних мереж.

Оскільки війна в Україні завмирає, розгалужені медіахолдинги Ковальчука стають все більш цінними в кремлівському арсеналі, який викачує провоєнну пропаганду, пригнічує інакомислення та працює, щоб заспокоїти росіян.

“Ковальчук виконує дві найважливіші роботи для Путіна – він з грошима та він медійник”, — сказав Андерс Аслунд, економіст і старший науковий співробітник мозкового центру Stockholm Free World Forum, який консультував російський уряд з 1991 по 1994 рік.

Юрій Ковальчук, який залишається об’єктом фінансових санкцій США, ЄС і Великої Британії, також допомагає Путіну консолідувати контроль над Інтернетом, що важливо для зусиль Кремля охопити молодь у зв’язку з президентськими виборами у 2024 році.

Наприкінці минулого року він купив контроль над російською соціальною мережею “ВКонтакте” (VK).

За словами експертів у російських соціальних мережах, державні облікові записи заповнюють VK дописами, які засуджують НАТО та Захід.

На тимчасово окупованих територіях України, Росія організувала надходження нових мобільних телефонів із запрограмованою платформою та заблокувала місцевому населенню доступ до іноземних соціальних мереж.

Частково логіка купівлі VK полягала в тому, щоб стежити за антикремлівськими користувачами, за словами джерела в індустрії технологій, яке має зв’язки з Кремлем.

Оскільки російські силовики використовують соцмережу для виявлення та відстеження порушників законів, які забороняють дискредитацію чи поширення дезінформації про російську армію, VK неофіційно ділиться даними про користувачів з владою.

У період з лютого по жовтень VK була джерелом понад 45% із 1122 імовірних порушень у соціальних мережах закону про заборону антивоєнних висловлювань, сказала Олександра Архипова, соціальний антрополог і науковий співробітник Школи передових досліджень соціальних наук у Парижі.

Серед спійманих був Олексій Семенов, якого в жовтні було притягнуто до кримінальної відповідальності за те, що він закликав людей бойкотувати мобілізацію Путіна у пості “ВКонтакте”.

“Треба лише НЕ з’явитися на повістку в армію, заплатити 3000 рублів штрафу і продовжувати жити, не вбиваючи українських братів і сестер і зберігаючи своє життя”, — написав Семенов.

За цей допис загрожує до трьох років позбавлення волі.

ВКонтакте був запущений у 2006 році як російська соціальна мережа, де, як і Facebook, користувачі могли спілкуватися з друзями та ділитися повідомленнями та фотографіями.

Кремлівські чиновники помітили його політичну важливість, коли протестувальники використовували його та інші платформи соціальних мереж для організації масових демонстрацій по всій Росії у 2011 році. Активісти використовували той самий підхід, щоб мобілізувати протести в Києві наприкінці 2013 року, які призвели до усунення президента України Віктора Януковича.

“Росія отримала повідомлення про те, що онлайн-організація протестів може фактично повалити уряд, який виглядає як їхній власний”, — сказала Сара Енн Оутс, професор коледжу журналістики Філіпа Меррілла в Мерілендському університеті, яка вивчає російські ЗМІ та пропаганду.

Спецслужби почали тиснути на ВКонтакте, щоб оприлюднити особисту інформацію про учасників антиурядових протестів на платформі. Засновник компанії Павло Дуров повідомив на своїй сторінці ВКонтакте, що відмовився підкорятися вимогам і що його звільнили з компанії, після чого він вимушено виїхав з Росії.

Після нього контроль над платформою придбав російсько-узбецький олігарх Алішер Усманов.

За правління Усманова ВКонтакте намагався залишатися корисним для російських правоохоронних органів, надаючи імена користувачів, адреси та іншу особисту інформацію, яку запитувала поліція.

До 2018 року Усманов більше не брав участі в управлінні VK, сказав прессекретар олігарха, і незабаром приділив свою увагу іншим видм бізнесу, зокрема гірничодобувну, металургійну та телекомунікаційну.

Тим часом Кремль продовжував зміцнювати свій контроль над Інтернетом. Контроль став більш актуальним, оскільки телевізійні повідомлення не охоплювали достатньої кількості молодих людей, а іноземні соціальні медіа були дуже популярними, – сказала Тетяна Станова, іноземний науковець Фонду Карнегі за міжнародний мир і засновник політичної аналітичної фірми R. Politik.

За її словами, Кремлю потрібна “тісніша взаємодія з керівництвом ВКонтакте, для більш жорсткого контролю, зокрема за контентом”.

Наприкінці 2021 року Ковальчук перебрав частку Усманова.

Ковальчуком керує радше патріотична ідеологія, аніж атрибути багатства, кажуть його знайомі. Він не займає офіційної посади в російському уряді. Проте він має глибокий вплив на політику та персонал Кремля та допомагає постачати дачі та яхти для користування Путіна, а також вигідні роботи та пакети акцій сім’ї та друзям російського президента.

Ковальчук також контролює російський банк “Росія”, який перебуває під санкціями США. Банк, своєю чергою, побудував мережу офшорних компаній, які принесли користь Путіну та його соратникам, і інвестує в проєкти, важливі для держави.

Національна медіагрупа Ковальчука володіє або утримує великі пакети акцій у понад двох десятках російських телевізійних, кіновиробничих і рекламних компаній, зокрема у державному “Першому каналі”. Чотири афілійованих канали Національної Медіа Групи входять до 10 найпопулярніших каналів РФ.

Перший заступник глави адміністрації Путіна Олексій Громов щочетверга проводить наради з головними редакторами найбільших російських телеканалів, з “Першим каналом” Ковальчука, інструктуючи їх щодо повідомлень, які мають виходити в ефір, розповіли декілька керівників росЗМІ. За словами цих осіб, будь-яке відхилення від інструкцій призводить до гнівного дзвінка з Кремля.

Згідно з відкритими документами, Ковальчук разом зі своєю дружиною та деякими бізнес-партнерами є основним акціонером “Согазу” – страхової компанії, яка надає медичне страхування та страхування життя російським збройним силам за контрактами з Міністерством оборони та Національною гвардією Росії.

Його ім’я рідко з’являється безпосередньо на цих підприємствах. Його власність часто прихована мережею фірм-посередників, які технічно володіють частками, і іноді він ділиться власністю з іншими компаніями та державою.

ВКонтакте — останній приклад того, як Ковальчук використовує свої статки, щоб посилити владу Путіна.

У той час як кількість публікацій російського уряду на кількох іноземних платформах соціальних медіа зменшилася, частково через обмеження та блокування облікових записів Кремля після вторгнення в Україну 24 лютого, середня щоденна кількість повідомлень у ВКонтакте зросла приблизно на 17%, що виявив аналіз Wall Street Journal.

І Путін, і Ковальчук родом з Санкт-Петербурга. Коли Ковальчук приїхав до Москви після того, як Путін став президентом у 2000 році, він залишився на кілька тижнів на президентській дачі Путіна, за словами особи, близької до Кремля в той період.

За словами іншої особи, близької до Кремля, він сильно вплинув на погляди Путіна на геополітику. Перший попереджувальний постріл лідера Кремля на Захід був зроблений у промові 2007 року на Мюнхенській конференції з питань безпеки, де він заявив про “гегемонією США”.

Наступного року Ковальчук створив Національну Медіа Групу з медіаактивами Банку Росія, Согазу та інших компаній. За кілька років “Національна медіагрупа” стала найбільшим у Росії приватним медіаконгломератом з частками в політично впливових телеканалах, вебсайтах і кінокомпаніях.