Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню “Мінфін”.
“У ЗМІ його називають “антиколомойським”, але це помилка. Він зовсім не про Коломойського. Ми працювали над цим документом дуже довго. Просто деякі речі збіглися”, – сказала Рожкова.
Вона зазначила, що такий закон був потрібен ще у 2015-2016 роках, коли з ринку виводилася велика кількість банків. Законодавство, яке зараз регулює ці питання, писалося в період, коли на ринку не було банкрутств.
“Воно було і залишається суто теоретичним. Коли ми почали застосовувати його на практиці, виявилося, що є багато моментів, які не дозволяють Нацбанку і Фонду гарантування оперативно реагувати та приймати рішення. Законопроєкт це змінює. Не можу сказати, що він дає більше повноважень Нацбанку. Але вони виписані чіткіше. Важлива норма документа — визнання банку банкрутом і ліквідація фінустанови — процеси незворотні, їх не можна повернути назад. Якщо ФГВФО вже виплатив гроші вкладникам, а завтра власник банку подає до суду і вимагає зупинити ліквідацію – що має відбуватися далі? Вкладники повинні повернути гроші Фонду гарантування? Або хтось інший повинен віддати ці гроші ФГВФО?” – пояснила перша заступниця голови Нацбанку.
За її словами, законопроєкт №2571 – це, передусім, закон на перспективу. Щоб у майбутньому процеси визнання неплатоспроможності банку, його продажу або ліквідації проходили більш просто і зрозуміло. Крім того, у документі встановлять механізм захисту власників фінустанов, які будуть визнані неплатоспроможними.
Крім того, Рожкова додала, що зараз в законі “Про систему гарантування” є норма, згідно з якою власник одержує компенсацію в розмірі суми, яка залишилася після продажу всіх активів і розрахунків з кредиторами банку.
Вона наголосила, що законопроєкт № 2571 вдосконалює цю процедуру.
“Алгоритм наступний: Нацбанк визнає банк неплатоспроможним, установа відправляється у ФГВФО і той визначає, що з ним далі робити. Власники не зможуть зупинити процес банкрутства та ліквідації фінустанови через суд. Але якщо ексвласник вважає, що йому було завдано збитків, він може звернутися до суду і вимагати компенсацію. Її розмір буде розраховуватися як різниця між вартістю активів і зобов’язань, які були в банку на момент визнання неплатоспроможним. Наприклад, якщо у банку було залучених коштів на 80 одиниць, а кредитів він видав на 100 одиниць – власник може вимагати виплатити йому 20, що залишилися. Але всі розрахунки повинен підтвердити аудитор. Якщо суд прийме рішення на користь ексвласника, держава компенсує йому шкоду”, – резюмувала вона.
Нагадаємо, “ПриватБанк” був націоналізований у грудні 2016 року. У квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію незаконною. Після НБУ, Мінфін та “ПриватБанк” подали апеляцію на це рішення.
- Напередодні Кабінет Міністрів України подав до Парламенту законопроєкт про заборону повернення націоналізованих банків їх колишнім власникам.
- Раніше український олігарх Ігор Коломойський неодноразово заявляв, що хоче знову стати співвласником “ПриватБанку”.
