Про це повідомили у пресслужбі НАБУ.

Як відомо, у серпі 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді ВАКС поновив слідство. НАБУ вимагало від Офісу генпрокурора змінити прокурора у справі.

Вже 21 січня Спеціалізована антикорупційна прокуратура знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. керівника САП Максима Грищука через такі дії прокурора.

Вже 27 січня стало відомо, що Грищук 25 січня відновив розслідування у справі. Однак старшого групи прокурорів не замінили, тож ситуація може повторитися.

Повноваження зробити таку заміну має виключно керівництво Офісу генпрокурора.  НАБУ закликає ОГП зробити це та критикує за відсутність реакції на дії прокурора.

“НАБУ вкотре закликає Генпрокурора змінити старшого групи прокурорів, що здійснюють процесуальний нагляд у справі “Роттердам+” і відтак  забезпечити ефективне розслідування однієї із найбільш корупційних схем в історії України”, — йдеться в заяві.

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й  першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

  • У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.