Про це повідомили в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.

“16 січня 2020 року набувають чинності норми статті 32 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який був ухвалений Верховною Радою України 25 квітня минулого року. Ця стаття регламентує використання державної мови у сфері реклами. Із зазначеної дати вся реклама на телебаченні, радіо, а також у друкованих виданнях має бути виконана лише українською мовою”, — йдеться в повідомленні.

Водночас зазначається, що телерадіоорганізації зарубіжного мовлення і/або проводять мовлення на одній або декількох офіційних мовах Європейського Союзу, можуть крім українського використовувати в рекламі будь-яку мову ЄС.

За порушення закону передбачено адміністративну відповідальність та накладення штрафу на суму від 3400 до 5100 гривень.

Нагадаємо, 16 травня 2019  в парламентському виданні “Голос України” було оприлюднено закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів і так далі. Українською повинні вільно розмовляти президент, прем’єр-міністр, глава Парламенту, члени Уряду, міністри, народні депутати, депутати місцевих рівнів, судді та адвокати, викладачі вузів і шкіл, медпрацівники і так далі

Крім того, українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Також відповідно до закону українська мова стає обов’язковою і для всіх видів ЗМІ. Порушення закону спричинять штрафи. Однак адміністративну відповідальність за порушення закону відтермінували до 2022 року.

Важливо зазначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування.

  • Венеціанська комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон. У комісії відзначають, що для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”. Однак цього, на думку комісії, не було зроблено в новому законі.
  • 10 грудня народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до Парламенту законопроєкт про визнання таким, що втратив чинність, закону про функціонування української мови.