Про це повідомляє “Детектор.Медіа”.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Раніше планувалося, що це буде законопроєкт про аудіовізуальні медіа сервіси, але депутати вирішили підготувати більш комплексний закон. Він має прийти на зміну не лише законам про телебачення і радіомовлення та про Нацраду, а й також законам про пресу, про інформаційні агентства, про державну підтримку ЗМІ та про порядок висвітлення діяльності влади.

Автори презентації зупинилися на основних новелах. Зокрема, в законі хочуть прописати новий вид санкції для медіа – припис.

“Щодо санкцій, то з’явилася новела “припис”, як обов’язковий до виконання. Бо зараз Нацрада робить зауваження, а мовники що хочуть, те й роблять. – сказав Микита Потураєв. – Я загалом не прихильник драконівських методів, і всі медіаюристи та експерти кажуть, що вимкнути канал можна тільки за рішенням суду”.

Окремий розділ законопроєкту хочуть присвятити боротьбі з дезінформацією. Олександр Ткаченко наголосив, що якщо вже такі технологічні гіганти й соцмережі, як Twitter чи Google, переходять до саморегулювання в боротьбі з фейками, то в українському медіапросторі настав час дати відповідь на запитання, яким чином визначити, чи перевіреною є інформація в медіа, чи ні.

“Я буду останнім у цій залі, який говоритиме, що потрібно запроваджувати якісь обмежувальні рамки. Але регулювання в цій сфері та визначення термінів, що є дезінформацією, що є фейками має врешті-решт відбутися. Тому що це глобальний дискурс і ми не можемо стояти осторонь і закривати очі, ніби такої проблеми не існує”, – сказав він.

Також у документі планують окремий розділ про обмеження в роботі медіа в ситуації збройної агресії.

“Ми маємо гнучко реагувати на те, що відбувається на лінії розмежування, а не йти по процедурі, яка передбачає довгий шлях щодо видачі ліцензій, дозволів тощо”, – пояснив Потураєв.

У новому законі має з’явитися розділ про гарантії та захист прав журналістів. Пропонується ввести шляхом медіа страхування життя і здоров’я журналістів від ризиків, пов’язаних з професійною діяльністю.

Щодо фінансової прозорості медіавласності, автори концепції пропонують включити до Закону про медіа норми законопроєкту Миколи Княжицького, ухвалений в першому читанні у Верховній Раді минулого скликання.

Олександр Ткаченко наголосив, що в презентації є багато запитань, на які впродовж багатьох років ніхто не давав відповіді: “І хочемо ми чи не хочемо, ми маємо знайти на них відповіді. Чи будуть ці відповіді досконалими, не переконаний. Але ми повинні мати відповідальність і сміливість знаходити відповіді на ці виклики. Закривати очі, відтягувати час, щоб наступники розв’язували ці питання, ми не будемо”.

Член Комітету Юрій Павленко уточнив, хто саме буде напрацьовувати проєкт закону. Олександр Ткаченко відповів, що проєкт готується в профільному підкомітеті з питань телебачення і радіомовлення, і закликав долучитися до його розробки.

Микита Потураєв додав, що, всі можуть надати в підкомітет пропозиції до принципів і структури закону.

“Коли ми визначимося з концепцією, починаємо виписувати законопроєкт”, – сказав він.

“Детектор медіа” поцікавився в депутатів, чи будуть у законі норми щодо саморегуляції журналістів та чи буде розширено склад Нацради з питань телебачення і радіомовлення з огляду на розширення обсягу її повноважень. Микита Потураєв сказав, що окремого розділу про саморегуляцію не буде, але депутати хочуть врахувати питання саморегуляції в окремих нормах закону. А щодо розширення складу Нацради він відповів, що сам особисто хотів би це зробити, але робоча група, яка працювала над концепцією, вирішила не чіпати норм, які прописані в Конституції.

За словами Микити Потураєва, влада змінюється, але система роботи медіа має бути вільною та захищеною.

“У нас є Індустріальний телевізійний комітет, індустріальний Радіокомітет, вони займаються більше рекламою, вимірюванням глядацької та радійної аудиторії. У нас є незалежні моніторингові групи, агенції, ініціативи, потужні активні медіаспільноти, у нас є громадянське суспільство. Ми сподіваємося, що разом ми зможемо створити в країні систему, яка сама, а не держава, не хтось іззовні, встановить стандарти роботи медіа та  журналістів, і кодекси поведінки, і сама зможе стежити за дотриманням кодексів”, – узагальнив він.

Більшістю голосів члени Комітету вирішили почати роботу над текстом законопроєкту про медіа.

Публікуємо презентацію, представлену в комітеті:

Фото: “Детектор.Медіа”

Нагадаємо, що Президент Володимир Зеленський доручив Уряду розробити законопроєкт “щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення про вимоги та стандарти новин”.

  • Раніше міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський виступив за введення в Україні відповідальності для журналістів (у тому числі кримінальної) за оприлюднення недостовірної або маніпулятивною інформації.
  • Народний депутат від “Слуги народу”, глава комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко анонсував розгляд у Верховній Раді нового “закону про медіа”. За словами нардепа, проти ЗМІ, які протягом певного часу є збитковими, можуть бути введені санкції, оскільки за таких умов можливий вплив власників на журналістів.