Про це Гончаренко написав у Telegram.
Гончаренко зазначив, що написав депутатське звернення щодо розслідування розголошення даних, які призвели до передчасного затримання 33 бійців ПВК “Вагнер” у Білорусі.
“У відповідь на цей запит мені повідомили, що Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000213 від 8 вересня 2020 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 387 Кримінального Кодексу України «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування”, – написав Гончаренко.
Що відомо про спецоперацію з вагнерівцями?
Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.
Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.
Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.
З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.
24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.
Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, глава комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.
Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.
Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.
14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.
В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.
- 4 вересня народний депутат України від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
- Того ж дня нардеп фракції “Опозиційна платформа — За життя” Нестор Шуфрич виступив проти створення у парламенті Тимчасової слідчої комісії задля розслідування справи щодо вагнерівців. Він фактично підтримав позицію, яку раніше висловлював Офіс Зеленського щодо зриву цієї спецоперації.
- 9 вересня суд зобов’язав Службу безпеки України відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу Зеленського Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з вагнерівцями.
