Про це повідомляє прес-служба ООН.

Під “жіночим обрізанням” маються на увазі всі процедури, спрямовані на зміну або нанесення каліцтв жіночим геніталіям у  немедичних цілях. Ця практика визнана порушенням прав жінок та дівчаток на міжнародному рівні та найбільш поширена на Близькому Сході й в Африці.

“Практика нанесення каліцтв жіночим геніталіям зосереджена головним чином у 30 країнах Африки та Близького Сходу, а також у  деяких країнах Азії, включаючи Індію, Індонезію, Ірак і Пакистан, і в регіонах Латинської Америки, наприклад, серед народності Ембер у  Колумбії. Операції на жіночих статевих органах, що завдають каліцтв, в досі   здійснюються  в деяких громадах іммігрантів, що проживають у  Західній Європі, Північній Америці, Австралії та Нової Зеландії”, — наголосили в ООН.

За даними організації, в 2020 році жертвами таких операцій можуть стати 4,1 млн дівчаток.

На сьогодні у  світі проживають майже  200 мільйонів дівчаток і жінок, які зазнали такої практики.

Країни з найбільшою поширеністю подібних операцій (87% та більше) серед дівчаток і  жінок  віком  від 15 до 49 років — Сомалі, Гвінея, Джібуті та  Єгипет.

У Всесвітній організації охорони здоров’я зазначають, що жінки, які пережили такі операції, стикаються з серйозними ризиками для свого здоров’я й благополуччя. До них  належать  негайні наслідки після операції (інфекції, кровотеча) й психологічні травми. Крім цього, жінки, які пройшли процедуру, частіше відчувають небезпеку для життя й мають ускладнення під час пологів. Вони можуть   стикатися  з психічними розладами або страждати хронічними інфекціями через операції, відчувати біль або проблеми під час менструацій, сечовипусканні або статевому акті.

ВООЗ також інформує, що операції на жіночих статевих органах, що завдають каліцтв, призводять до значних економічних і людських втрат.

“Це не  лише  катастрофічне порушення прав людини, яке завдає значної шкоди фізичному та психічному здоров’ю мільйонів дівчаток і жінок; це також виснажує життєво важливі економічні ресурси країни”, — зауважив  директор Департаменту ВООЗ із сексуального та репродуктивного здоров’ю Ян Аск’ю.

За підрахунками організації, лікування постраждалих від таких операцій обходиться в   $1,4 мільярда  на  рік.

“Загальні витрати на лікування впливу від цих операцій на здоров’я в світі становитимуть $1,4 млрд   на рік, якщо врахувати всі виникаючі медичні потреби. Для окремих країн ці витрати в середньому становитимуть майже 10% усіх  їх щорічних витрат на охорону здоров’я; в деяких країнах цей показник досягає 30%”, — наголосили у ВООЗ.

У 2009 році вийшов фільм “Квітка пустелі”, завдяки якому можна ознайомитися з проблемою на прикладі історії однієї жінки.

“Квітка пустелі” — це екранізація біографічного роману топмоделі  з Сомалі Варіс Діріе, яка пережила “обрізання” в дитинстві. Варіс намагалися видати заміж у 13 років, однак вона втекла з сім’ї,   самостійно перетнула пустелю, аби дістатися столиці. Звідти родичі відправили Варіс до Лондона як служницю в посольстві Сомалі. За кілька років посольство було закрито, а Варіс стала бездомною нелегалкою.

Їй вдалося влаштуватися в перекусній, де її випадково помітив популярний фотограф. Завдяки йому Варіс вдалося побудувати кар’єру моделі. На вершині своєї кар’єри вона вирішила публічно розповісти про те, що сталося з нею в дитинстві, а пізніше — присвятити себе боротьбі з варварською традицією, яка принесла їй стільки болю.

Варіс не була першою темношкірою топмоделю, але вона стала першою жінкою, яка публічно засудила практику “жіночого обрізання”. Вона є Спеціальним Послом ООН за заборону жіночого обрізання і  засновником  Фонду з боротьби з жіночим обрізанням.