Що це означає та на що витрачатимуть гроші – пояснили в американському виданні The New York Times. 

Важливо, що ухвалений інфраструктурний план – результат переговорів представників Демократичної та Республіканської партій протягом кількох місяців. Замість понад 2 трильйонів на інфраструктуру протягом десяти років домовилися витратити 1 трильйон доларів. Приблизно половина суми – вливання в економіку.

Ухвалити інфраструктурний план вдалося більшістю голосів. Кошти збираються спрямувати на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури, а також – на нові ініціативи щодо змін клімату та розширення мережі Інтернет.

Голоси розподілилися таким чином: 69 “за” та 30 “проти”.

Тепер законопроєкт мають ухвалити в Палаті Представників, нижній палаті Конгресу США, яка на канікулах до 20 вересня. Складність в тому, що в Палаті представників спікерка Ненсі Пелосі та більшість (майже 100 політиків) заявили, що не голосуватимуть за інфраструктурний план, якщо Сенат не ухвалить окремо пакет соціальних ініціатив на 3,5 трлн доларів. Це може спричинити  затримку в ухваленні інфраструктурного плану на кілька тижнів чи місяців.

Інфраструктурний план — найбільше вливання федеральних інвестицій в економіку за понад 10 років.

У Бюджетному управлінні Конгресу заявили, що закон додасть 256 мільярдів доларів до дефіциту протягом десяти років. 

“Сьогодні ми довели, що демократія все ще може працювати. Ми все ще можемо зібратися разом, щоб зробити великі речі, важливі речі для американського народу”, — заявив президент США Джо Байден в Білому домі після ухвалення законопроєкту.

Куди витрачатимуть 1,2 трильйона доларів

В інфраструктурному плані майже половина коштів – це витрати на щорічну “підтримку класичної інфраструктури”. Нові вливання, 550 мільярдів доларів, спрямують на:

  • $110 млрд — будівництво мостів та доріг
  • $73 млрд — транспортування “зеленої” енергії
  • $66 млрд — оновлення залізничної мережі
  • $65 млрд — забезпечення населення високошвидкісним Інтернетом.
  • $55 млрд — система питної води
  • $50 млрд — захист від кібератак, засух та повені
  • $47 млрд — забезпечення кібербезпеки та боротьби з кліматичними змінами
  • $42 млрд — розвиток морських портів та аеропортів
  • $39 млрд — модернізація громадського транспорту
  • $21 млрд — на рекультивацію шахт та свердловин
  • $14 млрд — введення EV транспорту
  •  $11 млрд — програми з транспортної безпеки на дорогах
  • $7,5 млрд — на створення загальнонаціональної мережі станцій для електромобілів
  • $1 млрд — реконструкція парків та іншої інфраструктури

Який вигляд мав розподіл фінансів за першим проєктом Байдена та яким став після досягнення двопартійних домовленостей в Сенаті – можна побачити тут.

Кому вигідне ухвалення інфраструктурного плану

Від федеральних інвестицій в економіку США виграють передусім будівельні компанії та постачальники будівельних матеріалів. Вірогідно, що у виграші будуть такі компанії, як Honeywell (HON), Caterpillar (CAT), Jacobs Engineering Group (J), Vulcan Materials (VMC) та Martin Marietta (MLM).

У сфері альтернативної енергетики зиск отримають компанії Tesla (TSLA), First Solar (FSLR), SolarEdge (SEDG), Enersys (ENS).

За гроші, які спрямують на очищення та оновлення систем питної води, боротиметься компанія American Water Works Company (AWK).

Компанії Verizon (VZ) та AT&T (T) зможуть добре заробити, якщо запропонують цікаві проєкти щодо забезпечення населення високошвидкісним Інтернетом.

До цього повідомлялося, що аби знайти гроші для реалізації інфраструктурного плану, адміністрації Байдена доведеться йти на непопулярний крок – підвищити податки. Підвищення відбуватиметься в кілька етапів. Один з них – програма Build Back Better. Американцям доведеться сплачувати  податок на прибуток у розмірі 39,6% замість 37%. Також планується підвищити податки на приріст капіталу – тобто на дохід від продажу активів. Це стосуватиметься тих, хто заробляє більше мільйона доларів. Вони платитимуть 39,6% від доходу замість 20%. Також Байден скасовує зниження податків для багатих спадкоємців, які продають активи.

Важливо, що американські сім’ї, сукупний дохід яких менш як 400 тисяч доларів на рік – не відчують підвищення податків.

  • В адміністрації президента США Джо Байдена оприлюднили план щодо податкової реформи. Один з пунктів – перегляд корпоративного податкового кодексу. Збільшивши податки для корпоративних клієнтів адміністрація планує залучити близько 2,5 трильйона доларів за 15 років.