Про це йдеться у статті інформаційного агенства The Guardian.

Американський психолог Роберта Бебб зазначає зона комфорту може стати в’язницею або пасткою, насамперед  якщо перебувати там через страх.

Фахівець зазначає, що людей можна розумово, емоційно, фізично, соціально, професійно гартувати, змушуючи їх зіткнутися зі своїми страхами.

Адаптація та стимуляція є найважливішими складовими нашого добробуту та величезною частиною здатності бути стійкими до проблем. Людина може опинитися в замкнутому колі, тому важливо знаходити різні способи розвитку, які дають змогу отримати новий життєвий досвід.

Зіткнення зі страхами може підвищити впевненість та самооцінку, досягнення мети пов’язане з викидом дофаміну, гормону доброго самопочуття.

Тоді людина починає почуватися впевненою, що може зробити її відкритішою, готовою йти на ризик, з’являється більше енергії.

А от психолог Сюзан Джефферс радить людям щодня пробувати щось нове і сміливе, виходячи за межі зони комфорту, зміцнюючи власну впевненість.

Інша техніка, яку рекомендують психологи, це тренувати себе у конкретній ситуації.

Ідея полягає в тому, що ми краще вміємо давати поради іншим людям, ніж собі.

Це називається “дистанційна розмова  з собою”. Ситуація змінює наш кут зору, дає дистанцію, що допомагає раціональніше мислити у конкретній ситуації

Перетворення страху на “виклик” також може допомогти подолати його.

“Ми ставимо собі два запитання, часто підсвідомо: що від мене вимагається, і чи маю я ресурси, щоб із цим впоратися? Якщо ви визначите: “Ні, я не можу це зробити”, це “реакція на загрозу”, і вона пов’язана з негативними поведінковими та фізіологічними реакціями – вам важче впоратися зі стресом. Перемикання реакції на “Так, я можу це зробити”, робить її “відповіддю на виклик”, – кажуть психологи.

Дистанційна розмова з собою може допомогти, оскільки вона активізує відповідь на виклик. Людина може свідомо змінити ставлення до ситуації.