Про це йдеться в колонці журналіста Юрія Луканова для видання “Детектор медіа”.

Як сповіщалося, норвезький Нобелівський комітет ухвалив  рішення вручити Нобелівську премію миру 2021 року Марії Ресс з Філіппін, яка у 2012 році заснувала цифрову медіакомпанію для журналістських розслідувань Rappler, та росіянину Дмитру Муратову, який є головним редактором російського видання “Новая газета”.

Луканов акцентував, що його здивували схвальні відгуки декого з української журналістської спільноти щодо премії Муратову.

“Мені було б байдуже щодо нового лауреата Нобелівки. Просто дивно, що чимало українських журналістів далі, роззявивши рота, дивляться на Москву й рівняються на неї. Якщо раптом там з’явиться квазіліберальний замінник Путіна, вони що, волатимуть про братні народи й закликатимуть “понять и простить”?”, — пише Луканов.

На переконання журналіста, “не варто мати жодних ілюзій” щодо видання “Новая газета”, оскільки воно “вмонтоване в путінську систему пропаганди”.

“Ця газета в “потрібні” моменти друкує дуже “потрібні” статті. Наприклад, після збиття малазійського боїнга була надрукована стаття, в якій звинувачувалася Україна, бо вона не закрила небо над Донбасом. А за рік надрукували ціле редакційне розслідування, з якого випливало, що той самий “Бук”, який зробив фатальний для боїнга постріл, таки привезли з Росії. Але, мовляв, передали в руки напівграмотних сепаратистів, які й запустили ракету куди не слід. Хто дав наказ це зробити, з якою метою, в статті навіть натяку нема”, — наголосив Луканов.

На його думку, ця премія може бути свідченням спроб західних країн налагодити стосунки з Росією.

“Я все розумію. Люди працюють у певній системі, за певних обставин. Роблять, що можуть, у межах дозволеного. Але до чого тут Нобелівська премія? Зрозуміло, чому її дали філіппінці Марії Рессі, яка викриває злочини наркомафії і зазнає реальних переслідувань у своїй країні. А чому її дали головреду “Новой газеты”? Мабуть, це спроба пошуку “хороших росіян” у межах загальної політики Заходу все ж налагодити стосунки з Росією”, — написав Луканов.

  • Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали Девід Джуліос та Ардем Патапутян, які відкрили механізми, за допомогою яких наш організм реагує на тепло, холод і дотики.
  • Вчені Сюкуро Манабе, Клаус Хассельманн і Джорджіо Парізі отримали Нобелівську премію з фізики “за новаторський внесок в наше розуміння комплексних фізичних систем”.
  • Нобелівську премію з хімії отримали британсько-американський вчений Девід Макміллан та німецький вчений Бенджамін Ліст “за розвиток асиметричного органічного каталізу”.
  • Премію з літератури отримав танзанійський письменник Абдулразак Гурна.