Відповідний допис Шкарлет опублікував у своєму Telegram-каналі.

Як повідомлялося раніше, у червні проєкт “Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях” інформував, що тодішній  кандидат на посаду міністра освіти України Сергій Шкарлет неодноразово попадався на науковому плагіаті. Згодом, у вересні, комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості освіти України підтвердив, що в наукових роботах Шкарлета є плагіат.

Шкарлет звернувся до ОАСК з вимогою визнати дії комітету протиправними. Його позов задовольнили.

“Дослідивши матеріали справи, Окружний адмінсуд столиці “визнав протиправними дії відповідача щодо встановлення наявності текстових запозичень без посилання на джерело” у низці моїх наукових робіт. Як і обіцяв, у судовому порядку я захистив своє ім’я як науковця, який ніколи не займався плагіатом”, — написав він.

Шкарлет заявив, що опоненти намагалися побудувати кампанію з його дискредитації, а комітет НАЗЯВО “тимчасово перетворився на інструмент маніпуляцій”.

“Наразі вважаю цю історію вичерпаною. А МОН, своєю чергою, продовжує напрацьовувати нормативні документи з питань академічної доброчесності та розвитку української науки”, — додав міністр.

НАЗЯВО наразі не прокоментувало відповідне рішення ОАСК.

Нагадаємо, у Конституційному Суді України оскаржують постанову Верховної Ради України щодо призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України.

Що відомо про можливе “кнопкодавство” під час голосування за Шкарлета?

17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України. До цього він виконував обов’язки голови Міносвіти. Кандидатура Шкарлета була підтримана мінімальною необхідною кількістю голосів (226 нардепів). Частина нардепів були обурені таким призначенням і скандували “Ганьба!”.

Кандидатура Шкарлета викликала чимало запитань: позначилися і минуле в “Партії регіонів”, і скандал щодо плагіату в його наукових працях.

Згодом у фракції “Голосу” заявили, що деякі нардепи від фракції “Опозиційної платформи – За життя”, які нібито проголосували за призначення Шкарлета, в той час були відсутні в залі Парламенту.

В “Європейській Солідарності” повідомили, що вимагатимуть переголосування по Шкарлету. Однак в “Слузі народу” виступили проти.

17 грудня спікер ВР Дмитро Разумков заявив, що регламентний комітет Верховної Ради перевірить ситуацію із можливим “кнопкодавством”. Втім комітет відмовився розглядати це питання. Депутати звернулися до Офісу генпрокурора.

  • 18 лютого генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що за фактом можливих порушень (“кнопкодавства”) при голосуванні за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України зараз проводиться досудове розслідування.
  • 17 лютого Железняк заявив, що відеозаписи, які мали підтвердити факт “кнопкодавства” за Шкарлета, зникли. Ними має розпоряджатися Управління держохорони.