Про це повідомило The Wall Street Journal.
Очікується, що розмова Сі Цзіньпіня та Володимира Зеленського відбудеться онлайн. Зустрічі можуть відображати зусилля Пекіна відігравати активнішу роль у посередництві щодо припинення війни в Україні.
Анонімні джерела стверджують, що лідер Китаю розглядає можливість відвідування й інших європейських країн, але повний маршрут ще не затверджено.
Раніше в Європі сприйняли скептично спроби Пекіна “зіграти роль миротворця” в Україні. Його зустрічі з главами країн, які ведуть війну, можуть зміцнить репутацію Пекіна як глобального посередника після того, як він сприяв дипломатичному прориву між Саудівською Аравією та Іраном.
Закордонна поїздка стане першою для Сі Цзіньпіня після того, як він розпочав третій термін на посаді глави держави Китаю. Зустрічі відбудуться, коли 69-річний лідер прагне підвищити статус державного діяча світового масштабу та впоратися із загостренням конкуренції зі США та їхніми союзниками.
Міністерство закордонних справ Китаю не відповіло на запит про коментарі.
Зауважено, що досягнути припинення війни в Україні є важчим завданням, ніж саудівсько-іранська угода. Обидві сторони вважають, що надто багато ще належить розіграти на полі бою, та жодна не виявив бажання припинити боротьбу. Попри це, Пекін активно зацікавлений у припиненні війни.
Російський напад на Україну змусив Китай балансувати між “безмежним” партнерством із РФ, близькими стосунками лідера КНР і Путіна, з одного боку, та зростанням недовіри та напруженості з США та їхніми союзниками – з іншого.
У Пекіні заявляли, що вважають Україну суверенною державою, але утрималися від засудження російських військових дій та не визначили їх як вторгнення. Водночас у РФ заявили, що поділяють погляди Пекіна на конфлікт і вітають мирну пропозицію Китаю.
До повномасштабного вторгнення Китай був найбільшим торговим партнером України. Країна імпортувала майже 30% кукурудзи та інвестувала в інфраструктурні проєкти. Торгівля між Китаєм і Україною впала на 60% у 2022 році порівняно з роком раніше, до 7,6 мільярда доларів, натомість товарообіг між Москвою та Пекіном зріс приблизно на 29% порівняно з роком раніше, до 190 мільярдів доларів.
Росія почала активніше використовувати китайську валюту, юань, а Китай став значним покупцем нафти та газу після скорочення продажів в ЄС.
- У Китаї призначили нового главу оборонного відомства. Посаду обійматиме Лі Шанфу, який п’ять років перебуває під санкціями США через, зокрема, співпрацю з Росією.
- Глава Китаю Сі Цзіньпін має намір представити президенту РФ Володимиру Путіну “мирний” план Пекіна. Водночас КНР не хоче “втрачати” Україну.
