Про це повідомляє Bloomberg.

Візит китайського президента став першим за кордон після його переобрання на безпрецедентний третій термін. Сі Цзіньпінь побачив можливість дати відсіч США, прибувши до РФ після року повномасштабної війни проти України. Його прагненням було зміцнити свій імідж світового державного діяча після того, як допоміг укласти угоду між Саудівською Аравією та Іраном. Водночас Путін може продемонструвати, що, попри ізоляцію з боку західних країн, він користується підтримкою одного з найвпливовіших світових лідерів.

Попри це, країни не укладали великі енергетичні угоди, що може свідчити про деяку нерішучість Китаю щодо надто близького ставлення до Росії. Пекін не хоче потрапити під дію суворіших економічних санкцій, які можуть завдати шкоди економіці країни. У КНР прагнуть зберегти Росію як партнера, який може дати відсіч США та їхнім союзникам, а також забезпечити прикриття для країн, які не хочуть вибирати чиюсь сторону.

Напередодні російського вторгнення 24 лютого 2022 року КНР і РФ заявляли про “безмежне” партнерство” між країнами, але днями наголосили, що китайсько-російські відносини “не є військово-політичним союзом під час холодної війни”.

Обидва президенти пообіцяли запобігти “кольоровим революціям” та закликали до розслідування вибуху газопроводу “Північний потік”. Москва і Пекін висловили стурбованість щодо планів США та Великої Британії співпрацювати з Австралією в галузі атомних підводних човнів. Ще вони закликали НАТО поважати “різноманітність цивілізацій”.

Зростання асиметрії в економічних відносинах помітили, коли Путін пообіцяв поставити Китаю щонайменше 98 млрд кубометрів газу до 2030 року. Водночас Сі Цзіньпін не дав згоди або навіть натяку на мінімальний прогрес щодо газопроводу “Сила Сибіру-2”. Останній є важливою ланкою, оскільки Москва намагається продавати більше газу на схід, тоді як її експортна інфраструктура переважно орієнтована на захід.

Після переговорів Путін заявляв, що новий трубопровід, який пройде до Китаю через Монголію, був обговорений і “майже всі” параметри угоди узгоджено. Спільні заяви лідерів були набагато менш відвертими.

“Сила Сибіру-2” може забезпечити Китай дешевшою альтернативою зрідженому природному газу. Видання припустило, що Пекін не хоче повторювати європейської помилки надмірної залежності від Росії. Крім того, на сьогодні бажають продавати газ такі країни, як США, Катар, Австралія та Туркменістан.

“Це ринок покупця для Китаю, – сказав Батт Одгерел, старший аналітик Energy Policy Research Foundation. – Якщо Росія не зробить надзвичайно приємну пропозицію, Китай може чекати скільки завгодно. Додатковий газ із Росії не потрібен, особливо після економічного спаду, викликаного карантином”.