Про це він поінформував сьогодні на брифінгу.
За словами директора Бюро, зміну підслідності справи збираються організувати за допомогою Печерського районного суду Києва.
“Зараз у нас назріває рішення Печерського суду по “ПриватБанку”, щоб забрати цю справу в нас, за нашою інформацією”, – зазначив Ситник.
Він уточнив, що Кримінальний процесуальний кодекс забороняє забирати справи в НАБУ, але Печерський райсуд уже не вперше втручається у слідство Бюро.
Наприклад, нещодавно справу, де фігурує заступник голови Офісу президента України Олег Татаров, передали з НАБУ до Служби безпеки. Ситник зауважив, що така схема була б неможливою без згоди Офісу генпрокурора.
“Печерський суд втручається в дискрецію прокурора. Прокурор чомусь добровільно цю дискрецію віддає Печерському суду… Прокурор, який прийняв би законне рішення, мусив би виконати вимоги Кримінального процесуального кодексу і зважати на те, що КПК не дозволяє передавати ці справи іншим органам. Це проігноровано Офісом генпрокурора”, – заявив Ситник.
(На відео – з 48:18)
Як відомо, НАБУ розслідує справу про виведення багатомільярдних коштів з “ПриватБанку” до його націоналізації. Зокрема, банком було укладено кредитні договори з ознаками фіктивності та різним фірмам було перераховано десятки млрд гривень, раніше отриманих від держави під час реструктуризації.
Минулого року Артем Ситник зазначав, що в кримінальному провадженні стосовно “ПриватБанку” та його колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова можуть почати оголошувати підозри.
У грудні минулого року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова увійшла до складу груп прокурорів у кількох провадженнях щодо групи “Приват”.
Рішення про націоналізацію “ПриватБанку” в зв’язку з його неплатоспроможністю було прийнято українською владою в грудні 2016 року.
Причиною націоналізації стали дії колишніх власників, котрі виділяли значні кредити афілійованим особам. Результати незалежного розслідування компанії Kroll показали, що до націоналізації “ПриватБанк” мінімум протягом 10 років був об’єктом масштабних махінацій, що призвело до нанесення фінансовій установі збитків на суму мінімум $5,5 млрд.
ДОВІДКА. Дискреційні повноваження — право глави держави, голови уряду, інших посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону.
- У вересні 2020 року Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактом незавершеного замаху на заволодіння майном “ПриватБанку” в особливо великих розмірах.
