Авіасполучення з Україною – реальність чи популізм? 
Про це повідомляють #Букви.
До страйку долучилися представники органів студентського самоврядування, а саме студентської колегії та конференції студентів, керівники студентських організацій, представники викладачів і працівників університету.
Страйкарі висунули такі вимоги: відставка міністра освіти Сергія Шкарлета; підписання контракту з обраним президентом вишу Сергієм Квітом; автономія українських університетів.
Представників організаторів акції запросили на перемовини до Кабміну. На зустріч з урядовцями пішли голова студентської колегії Могилянки Руслан Грабовський, випускник вишу, співорганізатор акції Микола Рибитва, представник адміністрації Сергій Петухов, Сергій Фірак (Могилянське ЗМІ), а також студент Національного авіаційного університету Володимир Падєрін. По завершенні зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем організатори акції зазначили, що страйк триватиме.
Під час інциденту ніхто не постраждав. Утім на місці голосування сталася бійка й вибили двері. На викраденій скриньці виявили сліди спроб злому, але саму пломбу не зірвали. Другу скриньку, хоча залили зеленкою, проте не пошкодили. Тим самим вибори було зірвано. Це була вже п’ята спроба обрати очільника вишу.
Кількість виданих бюлетенів відповідала тій, що була в скриньках, тож виборча комісія підсумувала результати. Згідно з ними колишній міністр освіти та науки України Сергій Квіт набрав 52,8% (235 голосів) і його опонентка Олександра Гуменна 42,9% (191 голос).
Група експертів зазначила, що до вишу увірвалися близько десяти осіб “спортивної статури”. Правоохоронці склали протокол через інцидент. Згідно з правовим висновком, цей інцидент не вплинув на реальний результат виборів. Загалом подія сталася о 13:30, а вже о 14:10 знайшли другу скриньку. Для голосування застосували третю скриньку, яка була належно опечатана й зберігалася в приміщенні, де тривало голосування.
Українські політики вже зреагували на події у виші.
П’ятий Президент, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко вимагає припинити атаку на Могилянку.
“Атака на Могилянку носить світоглядний і ціннісний характер. Її позиція муляє владі, яка живе на ідеологічному принципі «какая разница». Могилянку атакують люди, яким все одно, яка мова, яка церква, і, судячи з неадекватної реакції на зростання російською загрози, — навіть байдуже, яка армія”, – пише Порошенко у Facebook.
Раніше голова ВРУ Руслан Стефанчук повідомив, що у конфлікті вдалося дійти до згоди, і вибори скасовувати не будуть.
“Компроміс щодо виборів в Києво-Могилянській академії знайдено. Наказ МОН про оголошення нових виборів буде скасовано. Вибір могилянців – святий, і ніхто на нього немає права посягати.Домовились, що під егідою В’ячеслава Брюховецького буде обговорено формат, за яким НаУКМА зможе стати ще згуртованіше, ще сильніше, ще краще”, – написав він.
Інформацію потім підтвердили й у МОН, проте, як стало очевидно, студенти не збираються задовольнитися цим.
Довідка. Ще 17 червня 2020 прем’єр-міністр подав кандидатуру Шкарлета парламенту для призначення міністром освіти. Проте тоді профільний комітет розкритикував кандидата, а у фракції “Слуга народу” забракло голосів.
17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України. До цього він виконував обов’язки голови Міносвіти. Кандидатура Шкарлета була підтримана мінімальною необхідною кількістю голосів (226 нардепів). Частина нардепів були обурені таким призначенням і скандували “Ганьба!”.
Кандидатура Шкарлета викликала чимало запитань: позначилися і минуле в “Партії регіонів”, і скандал щодо плагіату в його наукових працях.
Згодом у фракції “Голосу” заявили, що деякі нардепи від фракції “Опозиційної платформи – За життя”, які нібито проголосували за призначення Шкарлета, в той час були відсутні в залі Парламенту.
В “Європейській Солідарності” повідомили, що вимагатимуть переголосування по Шкарлету. Однак в “Слузі народу” виступили проти.
17 грудня спікер ВР Дмитро Разумков заявив, що регламентний комітет Верховної Ради перевірить ситуацію із можливим “кнопкодавством”. Втім комітет відмовився розглядати це питання. Депутати звернулися до Офісу генпрокурора.
- Нагадаємо, міністр освіти і науки Сергій Шкарлет назвав День Незалежності “пафосним”, але запевнив, що “гордість і пафос – це тотожні слова”.
- 17 лютого Железняк заявив, що відеозаписи, які мали підтвердити факт “кнопкодавства” за Шкарлета, зникли. Ними має розпоряджатися Управління держохорони.
- У Конституційному Суді України оскаржують постанову Верховної Ради України щодо призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України.
- 8 лютого генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що за фактом можливих порушень (“кнопкодавства”) при голосуванні за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України зараз проводиться досудове розслідування.
