Відповідне рішення оприлюднене на сайті КСУ.

Як зазначено на сайті КСУ, 27 жовтня, Велика палата Конституційного суду на закритому засіданні ухвалила рішення у справі щодо можливої невідповідності Конституції України окремих положень законів України “Про запобігання корупції“, “Про прокуратуру“, “Про Національне антикорупційне бюро України“, “Про Державне бюро розслідувань“, “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. 28 жовтня суд оприлюднив текст ухвали.

Яке рішення ухвалив  суд?

Суд ухвалив рішення визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

– статтю 366-1 Кримінального кодексу України (передбачає покарання у вигляді штрафу на суму від 42 до 51 тисячі (або громадські роботи чи позбавлення волі на строк до 3 років) за подання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей у декларацію або умисне її неподання);

– пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6–101, 12, 121 частини першої, частини другу – п’яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48–51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами.

Вказані статті Закону “Про запобігання корупції” регламентують:

  • повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції та його права;
  • уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції;
  • особливості врегулювання конфлікту інтересів у посадовців;
  • порядок обліку та оприлюднення декларацій;
  • правила контролю та перевірки декларацій;
  • порядок здійснення моніторинг способу життя суб’єктів декларування;
  • порядок притягнення до відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
  • тощо.

Зазначені  статті мають втратити чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення. Тобто відтепер НАЗК більше не має повноважень здійснювати контроль та перевірку декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, вести моніторингу способу життя суб’єктів декларування тощо, виявляти конфлікти інтересів тощо.

Здійснення цих повноважень НАЗК Конституційний суд тлумачить як “контроль виконавчої влади над судовою гілкою влади”. На думку суддів КСУ, “будь-які форми та методи контролю у виді перевірок, моніторингу тощо […] повинні реалізовуватись лише органами судової влади”, а створення уповноважених на це органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади, не має бути допущеним.

Що тепер?

На виконання рішення Конституційного Суду України Національне агентство з питань запобігання корупції  сьогодні, 28 жовтня, о 19:00 закриває доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, повідомляє пресслужба агентства.

Тож державні органи та громадськість більше не матимуть цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців.

Крім того, НАЗК припиняє перевірку, зберігання та оприлюднення декларацій.

“Це нищівна поразка антикорупційної реформи в Україні. Сподіваємося, що законодавці не ігноруватимуть цю ситуацію, а в України ще буде шанс на державний апарат без корупції”, — коментує голова НАЗК Олександр Новіков.

  • Раніше Нацагентство з питань запобігання корупції заявило, що виявило ознаки декларування неправдивої інформації у двох суддів Конституційного Суду, які ухвалювали рішення щодо статті 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за неправдиве декларування. Через це у суддів міг бути наявним конфлікт інтересів.
  • Офіс президента запевняє, що згодом президент Володимир Зеленський виступить з законодавчою ініціативою, що дасть змогу знову притягати порушників правил декларування до відповідальності.