Про це повідомила керівник громадської організації “Лабораторія цифрової безпеки” Ірина Чулівська на своїй сторінці Facebook.

“Депутати хочуть зобов’язати інтернет-провайдерів встановити у себе спеціальні технічні засоби (ми називаємо їх “чорні коробочки”) для збору даних користувачів, а також дозволити правоохоронцям в рамках обшуку доступ до наших особистих смартфонів та комп’ютерів. 1 вересня члени Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності на чолі з Денисом Монастирським зареєстрували пакет законопроєктів на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення дотримання санкційного режиму (№ 4002, №4003, №4004)”, – написала Чулівська.

На сайті організації сказано, що на початку вересня цього року члени комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на чолі з Денисом Монастирським внесли до  парламенту законопроєкти про боротьбу з кіберзлочинністю і про дотримання режиму санкції (законопроекти № 4002, №4003, №4004).

Якщо за ці ініціативи проголосує парламент, то в українському законодавстві з’явиться новий захід забезпечення кримінального провадження як термінове зберігання інформації й нове для нас поняття “електронний доказ”. Крім цього, до законопроєкту №4002 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за Порушення вимог санкційного режиму,  що діє на захист національної безпеки й територіальної цілісності України” сказано, що можна отримати до 8 років в’язниці з позбавленням права обіймати посади,  якщо порушення режиму санкції перевищило 6,3 млн грн (нова ст. 209-2 Кримінального Кодексу України). Ці нововведення потрібні для виконання міжнародних зобов’язань України щодо впровадження у себе положень Конвенції про кіберзлочинність.

За даними коаліції “За вільний Інтернет”, в законопроєктах є норми, які можуть порушити права людини.

Законопроєкт №4002 запроваджує фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій – аж до ліквідації компаній і позбавлення волі. Такі заходи відповідальності можуть застосовуватися не лише  до тих, на кого накладено санкції, а й на інших осіб, які “будь-яким чином навмисно сприяли порушенню їх застосування”. При цьому оштрафувати на суму до 85 тис. грн може спеціальний уповноважений орган, який буде створений Кабміном для нагляду за дотриманням режиму санкції. Наприклад, один з таких заходів  як заборона на перегляд сайтів може негативно вплинути на доступ українців до послуг провайдерів.

Законопроєкт № 4003 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про Адміністративні правопорушення щодо Підвищення ефективності протидії кібератакам” надає можливість доступу до інформації, яка може зберігатися в смартфоні або персональному комп’ютері.

На думку членів коаліції, ця норма надає необмежену можливість правоохоронним органам діяти на свій розсуд і ніяк не захищає права українців на таємницю кореспонденції.

Законопроєкт №4003 також зобов’язує провайдерів зберігати інформацію про рух трафіку в обсязі, достатньому для ідентифікації абонента, визначення джерела походження трафіку і маршруту його передавання протягом 12 місяців, а також в порядку вимог тимчасового зберігання інформації для цілей кримінального провадження.

Доступ до такої інформації повинен надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватися оперативним підрозділам. Тільки у виняткових випадках, які, до того ж нечітко виписані в законопроєкті, дозвіл може давати слідчий суддя. Це говорить про те, що доступ до інформації за новими правилами відбуватиметься поза судовим наглядом.

Законопроєкт № 4004 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів” доповнює норму статті 39 Закону України “Про телекомунікації” і покладає на провайдерів обов’язок власним коштом встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні пристрої для розшукових заходів, негласних слідчих дій і тимчасового доступу до інформації про тривалість, зміст, маршрутів передавання інформації абонента. Також, провайдери зобов’язані будуть стежити за справністю цих пристроїв і допомагати правоохоронцям у їх роботі.

Але ця норма суперечить вимогам Директиви ЄС про електронну комерцію, яка передбачає заборону на встановлення для посередників зобов’язання моніторити інформацію або шукати факти незаконного контенту або активності.

“Коаліція “За вільний Інтернет” закликає народних депутатів-суб’єктів законодавчої ініціативи доопрацювати зареєстровані законопроєкти з урахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини, зокрема привести норми проєктів у відповідність до Конвенції про захист прав людини та засадних свобод та практики Європейського суду з прав людини, а також узгодити пропоновані новели з вимогами законодавства Європейського Союзу, у тому числі щодо захисту персональних даних, гармонізація з яким здійснюється в рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС”, – резюмували експерти.