Йдеться про проєкт закону №5667, яким розміщено на сайті парламенту.

Згідно з даними на сайті Верховної Ради, він був зареєстрований 16 червня і зараз опрацьовується в комітеті.

Його ініціаторами є нардепи “Слуги народу”: Федір Веніславський, Євгенія Кравчук, Мар’яна Безугла, Галина Третьякова, Андрій Мотовиловець, Владлен Неклюдов, Олена Шуляк, Михайло Лаба, Павло Фролов та інші.

Метою документа є: “вдосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із підготовкою матеріалів та проєктів рішень для розгляду на засіданні РНБО, у тому числі з питань застосування санкцій; порядку судового оскарження рішень РНБО про застосування санкцій; а також особливостей здійснення адміністративного судочинства у відповідних справах”.

Законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України “Про Раду національної безпеки і оборони” та “Про санкції”.

Цими змінами запропоновано встановити, що оскарження в суді рішень, прийнятих РНБО, не зупиняє застосування передбачених ними санкцій.

“Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти дії спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, застосованих рішеннями Ради національної безпеки і оборони України відповідно до закону “Про санкції”, – також йдеться в тексті законопроєкту.

Окремо вказано, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень РНБО, ухвалених відповідно до закону України “Про санкції”.

Пропонується, щоб Верховний Суд розглядав адміністративні справи стосовно законності рішень РНБО щодо санкцій у порядку спрощеного позовного провадження.

Інші зміни стосуються організації роботи РНБО. Зокрема, прописано, що до повноважень секретаря РНБО входить організація роботи, пов’язаної з підготовкою проєктів рішень відомства.

Як пояснив у коментарі агентству “Укрінформ” один із авторів законопроєкту, представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський, йдеться про те, щоб заборонити судам зупиняти рішення РНБО про накладення санкцій до розгляду справи по суті.

Водночас не йдеться про тотальну заборону на скасування в суді рішень РНБО.

“Цей законопроєкт має на меті кілька ключових моментів. Перший момент — це якщо рішення РНБО щодо запровадження санкцій ухвалено, то будь-яка зацікавлена сторона, яка вважає, що її права порушено, може звернутися до суду щодо визнання цього рішення незаконним. Але адміністративний суд не може в порядку забезпечення цього адміністративного позову до розгляду справи по суті зупинити дію цього рішення. Тому що коли ми говоримо про рішення РНБО, треба розуміти, що воно стосується саме питань, які завдають шкоди національним інтересам держави — інформаційним, економічним і так далі”, – заявив Веніславський.

При цьому нардеп заперечив, що законопроєкт №5667 має на меті загалом заборонити судам скасовувати санкції РНБО.

“Якщо суд дійде висновку, що санкції застосовано з порушенням закону або необґрунтовано порушено права людини тими санкціями, то суд може скасувати рішення РНБО”, – запевнив Веніславський.

  • 21 травня президент України Володимир Зеленський ввів в дію черговий пакет санкцій РНБО. Він тоді акцентував на тому, що під санкції потрапили 557 “злодіїв у законі”, відомих наразі у світі, та 111 іноземців, які є “кримінальними авторитетами”.
  • Згодом до Окружного адмінсуду Києва було подано три заяви щодо припинення дії рішення Ради нацбезпеки і оборони про застосування санкцій стосовно окремих осіб.
  • 18 червня стало відомо, що Рада національної безпеки і оборони спільно зі Службою безпеки України здійснить додаткову перевірку щодо трьох осіб, які потрапили до санкційного списку як “злодії в законі”. Вказані особи не згодні із застосуванням санкцій щодо них.
  • 18 червня бізнесмен Павло Фукс відреагував на заяву секретаря РНБО стосовно запровадження щодо нього санкцій нібито через зв’язок з компанією “Голден Деррік”. Фукс нагадав, що є громадянином України та веде бізнес в Україні, а Російська Федерація раніше запровадила санкції проти нього. Він зазначив, що збирається захищати свою репутацію в українських і міжнародних судах.
  • 18 червня приватний літак, який пов’язують із Дмитром Фірташем, залишив Київ незадовго перед оголошенням про запровадження санкцій проти олігарха.