Про це розповідають #Букви.

День прапора встановлений згідно з указом президента від 23 серпня 2004 року для вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

У 2009 році в указ було внесено зміни, згідно з якими засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла до зали парламенту синьо-жовтий український прапор. 4 вересня, його урочисто підняли над будівлею Верховної Ради.

18 вересня 1991 було підписано постанову про дозвіл “в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор”, а постанову Верховної Ради від 28 січня 1992 року надав прапору статус державного.

Історія становлення українського прапора

За часів Київської Русі князь Володимир Великий (Хреститель) мав власний герб – золотий тризуб на синьому тлі. Вважається, що саме це могло стати основою для справжнього синьо-жовтого прапора.

Синьо-жовті кольори були присутні на прапорі засновника Львова Данила Галицького. Золотий лев на синьому полотні.

За часів Запорізької Січі колір прапорів козаків був різний: білий, яскраво-малиновий та червоний.

Звичний для нас двоколор з’явився у 1848 році на Галичині.

Синьо-жовтий прапор активно використовувався в 1917-1921 роках. Його використовувала Центральна Рада з моменту свого утворення в березні 1917 року, гетьман Скоропадський у 1918 році, ЗУНР і Директорія.

У 1938-1939 роках синьо-жовтий прапор був прапором Карпатської України.

За радянських часів за використання синьо-жовтого прапора ув’язнювали на два роки.

Остаточно державний прапор України встановлено статтею 20 Конституції України 1996 року.

Ще одним переламним моментом у зміні ставлення до державних символів стала Революція Гідності 2013-2014 рр.

Фото з відкритих джерел

З Днем українського прапора привітав митрополит Православної церкви України Епіфаній:

“Поєднання цих кольорів – синього й жовтого – відлунюється в серці українця. Небесна синь і золото нив для нас – щось особливе, щемливе, рідне, те, що викликає гордість і повагу… Державний прапор є свідком наших перемог і втрат, його цінність не тьмяніє ні від часу, ні від відстані. Він об’єднує наш народ та допомагає вирізняти супротивників – тих, кому не болить його псувати, нищити, топтати… Саме його міцно тримали і досі тримають в руках ті, хто захищає нашу з вами свободу й незалежність…Наш обов’язок – берегти минуле, сучасність і майбутнє під рідними для нас кольорами Державного прапора”.