Про це Соколова та Бутусов повідомили на своїх сторінках в Facebook.

В оприлюднених журналістами повістках зазначено, що обидва викликані на допит як свідки у справі щодо можливого розголосу відомостей, що становлять державну таємницю, який спричинив тяжкі наслідки.

Йдеться про оприлюднення журналістами інформації щодо зриву спецоперації українських спецслужб із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”. Відповідне кримінальне провадження було розпочато 19 серпня.

Допит Соколової призначено на 11:00 5 жовтня, Бутусова — на 11:00 29 вересня.

Фото: Юрій Бутусов / Facebook

Фото: Яніна Соколова / Facebook

Журналісти підтвердили свою готовність з’явитися на допит. Також обидва висловили обурення з приводу того, що нібито провал спецоперації був, а розслідують не його, а витік інформації про це.

FB Post
FB Post

Що відомо про спецоперацію з вагнерівцями?

Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

18 серпня журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.

Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, глава комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

Також журналістка Яніна Соколова оприлюднила на своєму Youtube-каналі записи розмов і документи російських бойовиків ПВК “Вагнер”, яких Білорусь видала Росії.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

4 вересня народний депутат України від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.

Того ж дня нардеп фракції “Опозиційна платформа — За життя” Нестор Шуфрич виступив проти створення у парламенті Тимчасової слідчої комісії задля розслідування справи щодо вагнерівців. Він фактично підтримав позицію, яку раніше висловлював Офіс Зеленського щодо зриву цієї спецоперації.