Про це йшлося в етері ток-шоу “Право на владу” на телеканалі “1+1”.

Як сповіщалося, у серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді Вищий антикорупційний суд поновив слідство. Вже 21 січня САП знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. голови САП Максима Грищука. За тиждень САП відновила розслідування у справі щодо “Роттердам+”. За 2,5 місяці, ситуація повторилася: прокурор Віталій Пономаренко закрив справу. 17 квітня в.о. керівника САП вдруге скасував постанову Пономаренка.

На тлі цих подій НАБУ неодноразово зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханнями замінити прокурора Пономаренка, чия поведінка видається упередженою.

Бюро навіть звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності. Ще в грудні Венедіктова казала, що питання щодо необхідності заміни прокурора вивчається.

Тепер вона заявила, що її цікавить тільки одне питання — чи ще є строки для ефективного розслідування цієї справи. Прямої відповіді щодо заміни прокурора вона не надала, але заявила, що поведінка Пономаренко “не подобається”.

“Що стосується безпосередньо прокурора, який закривав цю справу…. І нам всім це не подобається, я думаю, що у всіх це викликає багато питань…”, — сказала вона.

Венедіктова наголосила, що трикутник НАБУ-САП-ВАКС має бути незалежним. Також вона нарікала на те, що вимагають її втручання.

“Але чому ми собі не даємо відповіді щодо того, що ВАКС тричі відмовляв детективам у відводі прокурора… Стоїть питання відразу ж: “Венедіктова має піти щось там так змінити. Я готова йти і змінювати, коли у мене є строки для ефективного розслідування. А тут я не знаю, чи є ці строки, чи немає”, — додала вона.

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”, який був ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в результаті  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності.

Слідство наполягало, що внаслідок зазначених дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

  • У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.