Про це повідомили у пресслужбі суду.

Як відомо, 10 грудня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка до 7 лютого та подовжив дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.

17 грудня Шевченківський районний суд Києва відмовив у зміні запобіжного заходу для Антоненка попри те, що у чоловіка погіршився стан здоров’я і він не отримував належної медичної допомоги. 19 січня Шевченківський суд повторно відмовив у зміні запобіжного заходу. У обвинувачуваного проблеми з серцем і серцево-судинною системою.

Захисники Антоненка подали апеляційну скаргу. Це була вже третя спроба змінити запобіжний захід.

У п’ятницю, 29 січня, колегія суддів Київського апеляційного суду розглянула скаргу, однак задоволено її не було.

“За результатом апеляційного розгляду ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року в частині продовження обвинуваченому А. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін, апеляційну скаргу сторони захисту, подану в інтересах обвинуваченого А. – без задоволення”, — йдеться в повідомленні.

Суд у справі Шеремета, 21 жовтня 2020 року. Фото: #Букви

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож  регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

10 грудня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка та продовжив дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Тоді Антоненко записав звернення до близьких із зали суду.

  • Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою майже рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам під час бесіди в СІЗО.
  • 17 грудня Шевченківський районний суд Києва відмовив у зміні запобіжного заходу для фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка (попри те, що у чоловіка погіршився стан здоров’я і він не отримував належної медичної допомоги).
  • На початку січня з’явилася інформація, що вбивство журналіста Павла Шеремета  санкціонував  президент  Білорусі Олександр  Лукашенко. Це стало відомо з аудіозаписів розмов голови Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. Запис з кабінету Зайцева, а також звіт стеження за Шереметом були спочатку отримані Ігорем Макаром, активістом білоруської опозиції й колишнім білоруським спецназівцем.
  • Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар готовий дати свідчення Генеральній прокуратурі України у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.