Відповідне рішення ухвалили на засіданні.
Суд вирішив частково задовольнити клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу Антоненку з тримання під вартою на особисте зобов’язання.
“Змінити обвинуваченому Антоненку запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши цілодобово залишати місце свого перебування”, – заявила суддя.
Антоненко перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом до 29 червня включно. Також він повинен з’являтися до суду на вимогу й здати на зберігання закордонний паспорт. Суд зазначив, що Антоненку необхідно утриматися від спілкування із потерпілими у справі, свідками та експертами.
Одразу після суду Антоненка доставлять за місцем проживання.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Додамо, що п’ятий президент України та лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко особисто побажав здоров’я Андрію Антоненку та домовився про зустріч.
“Це ще не перемога. Але це шлях до неї. Україна обов’язково переможе! А винні у переслідуванні патріотів будуть покарані. У цьому ми з Андрієм – однодумці”, – написав Порошенко й додав фото із зали засідань.
Що відомо про справу Шеремета?
Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо на початку грудня 2019 року. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.
21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.
25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою понад рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. В лютому він написав листа, у якому розповів, що побоюється за своє життя.
- 16 березня під Шевченківським районним судом Києва проходила акція на підтримку Андрія Антоненка.
- Того ж дня судове засідання у справі не відбулося, оскільки Антоненка не доставили до суду.
