Про це повідомляє кореспондент #Букв.

На початку засідання адвокат підозрюваного Станіслав Кулик повідомив, що, враховуючи що прокурор в обґрунтуванні клопотання щоразу наголошує, що в Антоненка наявні два паспорти громадянина України для виїзду за кордон і це нібито свідчить про його можливість переховування за кордоном, паспорти обвинуваченого здали в Міграційну службу, і вони були знищені згідно  з  порядком.

Також суду вкотре  надали заяви поручителів. Суддя оголосив, що Антоненко має обрати двох (чоловіка й жінку) з них для виступу в залі засідання. В результаті  поручителями  виступили четверо: нардеп 8-го скликання Андрій Тетерук, депутат від “Слуги народу” Єгор Чернєв, нардепка від “ЄС” Марія Іонова та депутатка минулого скликання Оксана Корчинська.

Після цього суд пішов до нарадчої кімнати. Вийшовши з неї через приблизно 10 хвилин, головуючий суддя оголосив:

“… апеляційну скаргу обвинувачуваного Антоненка залишити без задоволення…”.

Таке рішення присутні у залі зустріли криками: “Ганьба!”

Отже, Антоненко надалі перебуватиме під вартою до 2 квітня 2021 року.

Раніше #Букви згадували ключові факти у справі Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож  регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

10 грудня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка та продовжив дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Тоді Антоненко записав звернення до близьких із зали суду.

  • Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою майже рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам під час бесіди в СІЗО.
  • 17 грудня Шевченківський районний суд Києва відмовив у зміні запобіжного заходу для фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка (попри те, що у чоловіка погіршився стан здоров’я і він не отримував належної медичної допомоги).
  • На початку січня з’явилася інформація, що вбивство журналіста Павла Шеремета  санкціонував  президент  Білорусі Олександр  Лукашенко. Це стало відомо з аудіозаписів розмов голови Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. Запис з кабінету Зайцева, а також звіт стеження за Шереметом були спочатку отримані Ігорем Макаром, активістом білоруської опозиції й колишнім білоруським спецназівцем.
  • Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар готовий дати свідчення Генеральній прокуратурі України у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.