Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

“Зараз, через дев’ять місяців війни, фундаментальна неготовність Заходу спричинила шалену боротьбу за постачання Україні того, що їй потрібно, одночасно поповнюючи запаси НАТО. Оскільки обидві сторони витрачають зброю та боєприпаси темпами, яких не було з часів Другої світової війни, боротьба за збереження арсеналів стала важливим фронтом, який може виявитися вирішальним для зусиль України”, – йдеться у повідомленні.

За словами представників НАТО, кількість використаної артилерії у широкомасштабній війні РФ проти України вражає. В Афганістані сили НАТО, могли вироблять по 300 артилерійських снарядів на день і не турбувалися щодо протиповітряної оборони. Натомість Україна може вистрілювати тисячі снарядів щодня і все ще відчайдушно потребує протиповітряного захисту від російських ракет і безпілотників іранського виробництва.

“День в Україні — це місяць або більше в Афганістані”, — сказав експерт з оборони Європейської ради з міжнародних відносин Каміль Гранд.

У повідомленні пояснюється, що коли розпався Радянський Союз, європейські країни схопилися за “дивіденд миру”, різко скоротивши свої оборонні бюджети, свої армії та свої арсенали озброєння.

В Україні європейська війна, яка вважалася неможливою, знищує обмежені запаси артилерії, боєприпасів і протиповітряної оборони того, що дехто в НАТО називає європейськими “арміями бонсай” на честь крихітних японських дерев. Навіть могутні Сполучені Штати мають лише обмежені запаси зброї, які необхідні українцям, і Вашингтон не бажає переміщати ключову зброю з таких вразливих регіонів, як Тайвань і Корея, де Китай і Північна Корея постійно перевіряють свої можливості.

За даними одного з чиновників НАТО, минулого літа на Донбасі українці вистрілювали від 6 тисяч до 7 тисяч артилерійських снарядів щодня. Натомість росіяни вистрілювали від 40 до 50 тисяч снарядів на день. Для порівняння, США виробляли лише 15 тисяч снарядів щомісяця.

Відтак, Захід намагається знайти дедалі дефіцитніше обладнання та боєприпаси радянських часів, які Україна зможе використовувати зараз, зокрема ракети ППО С-300, танки Т-72 і особливо артилерійські снаряди радянського калібру.

Захід також намагається придумати альтернативні системи, навіть якщо вони старіші, щоб замінити запаси дорогих ракет протиповітряної оборони та протитанкових Javelin, які закінчуються. Це сигналізує західним оборонним підприємствам про те, що довгострокові незабаром будуть довгострокові контракти, і що слід наймати більше працівників і оновлювати старі заводські лінії. Захід намагається закуповувати боєприпаси в таких країнах, як Південна Корея, щоб “заповнити” запаси, які відправляються в Україну.

Існують навіть дискусії про інвестиції НАТО в старі заводи в Чехії, Словаччині та Болгарії, щоб відновити виробництво радянських калібрів 152-мм і 122-мм снарядів для української артилерії, яка все ще здебільшого радянської доби. Але перешкод так само багато, як рішень.

Країни НАТО здебільшого надали Україні передову західну артилерію, яка використовує 155-мм снаряди стандарту НАТО. Але системи НАТО рідко сертифіковані для використання снарядів, вироблених іншими країнами НАТО, які часто виготовляють снаряди по-різному.

Крім того, виникає проблема законного експортного контролю, який визначає, чи можна відправляти зброю та боєприпаси, продані одній країні, до іншої країни, яка перебуває у стані війни. Саме тому швейцарці, які заявляли про нейтралітет, відмовили Німеччині в дозволі на експорт в Україну необхідних зенітних боєприпасів швейцарського виробництва та продажу Німеччині. Аналогічне обмеження на експорт зброї діє в Італії.

Один з офіційних представників НАТО описав змішаний пакет систем, з якими тепер має впоратися Україна, як “зоопарк НАТО”, враховуючи поширеність тваринних назв для зброї, як-от “Гепард” і ракетної системи “земля-повітря” під назвою “Кротале” (французька гримуча змія). Тому поповнення запасів є складним, як і технічне обслуговування.

Проте росіяни також мають власні проблеми з поповненням озброєння. Зараз вони використовують менше артилерійських снарядів, але їх у них багато, навіть якщо деякі старі та менш надійні. Зіштовхнувшись із подібною проблемою, Москва також намагається наростити військове виробництво та, як повідомляється, прагне купити ракети у Північної Кореї та більше дешевих безпілотників у Ірану.

Американські офіційні особи наполягають на тому, що Збройні сили США все ще мають достатньо технічних засобів, щоб продовжувати постачати її Україні та захищати інтереси США в інших місцях.

“Ми прагнемо забезпечити Україну тим, що їй потрібно на полі бою”, — заявила заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх.