Про це повідомляє The Wall Street Journal.

У п’ятницю, 9 грудня, США мають намір запровадити нові санкції проти Росії та Китаю, які стосуються розміщення Росією іранських безпілотників в Україні, ймовірних порушень прав людини обома країнами та підтримки Пекіном ймовірного незаконного вилову риби в Тихому океані, повідомили посадовці, знайомі з цим питанням.

Основна частина очікуваних санкцій має бути запроваджена згідно з так званим “законом Магнітського”. Сполучені Штати, використовуючи ці повноваження для накладення санкцій на високопоставлених урядовців, військових і бізнесменів, звинувачених у порушеннях прав людини та корупції, стверджують, що мають на меті притягнути їх до відповідальності та стримати інших.

Санкції заморозять будь-які активи цілей у межах юрисдикції США, заборонять їхні поїздки до США та заборонять ділові відносини з ними. Для урядовців і бізнесменів такі дії можуть ускладнити їхні міжнародні поїздки та фінансування. Обмежуючи доступ компаній до найбільших світових ринків, санкції можуть порушити їх діяльність і в деяких випадках призвести до їх ліквідації.

Під санкції можуть потрапити російські посадовці, які відповідальні за створення фільтраційних таборів для українців.

За словами джерел, окремо від санкцій “закону Магнітського”, адміністрація президента США Джо Байдена також планує вдарити по кількох підприємствах оборонної промисловості Росії, пов’язаних із передачею іранських військових безпілотників.

Вводячи санкції проти РФ за придбання іранських безпілотників, США стверджують, що мають на меті перешкодити розгортанню зброї, яка, за словами українців, тероризує населення та виробляється у межах санкціонованої США збройової програми Тегерана.

Крім того, США підготували санкції проти Центральної виборчої комісії Росії, яка керує виборчою системою, яку західні офіційні особи засуджують як фальсифіковану і яка забезпечила Володимиру Путін посаду президента РФ майже на 25 років.

Адміністрація Байдена також має намір накласти санкції на близько 170 переважно китайських організацій, які ймовірно займаються незаконним виловом риби в Тихому океані, який, за словами західних чиновників, використовував Пекін не лише для того, щоб прогодувати найбільше населення світу, але й щоб допомогти уряду розширити свою морську владу через створення мережі портів за межами Китаю.

Окрім виснаження рибних запасів, критичних для екосистеми в цілому, аналітики кажуть, що Китай використовує свої рибальські судна для досягнення своїх геополітичних цілей.

“Національна та місцева влада Китаю залучають деякі комерційні рибальські судна до діяльності морської поліції”, — йдеться в звіті Дослідницької служби Конгресу для законодавців у квітні.

Один американський чиновник сказав, що санкції також були розроблені для переліку китайських організацій, які ймовірно причетні до порушень прав людини проти тибетців. Правозахисні групи кажуть, що Пекін використовував свої сили безпеки, щоб контролювати групу, переслідуючи підозрюваних послідовників тибетського духовного лідера у вигнанні Далай-лами.

Урза Зея, спеціальна координаторка Державного департаменту з тибетських питань, на початку цього року заявила, що адміністрація притягне китайський уряд до відповідальності за, за її словами, порушення прав людини проти тибетського народу, серед інших меншин.