Про це повідомила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в Facebook.

Відзначається, що було подано 14 пакетів документів. До конкурсу допустили 11 кандидатів, оскільки у інших були проблеми з документацією. Комісія більшістю голосів рекомендувала для подання Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя.

Відзначається, що Тарас Кремінь за фахом вчитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Він є співавтором законів “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, а також “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Відзначимо, посада мовного омбудсмена передбачена законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Довідка. Тарас Кремінь – український політик і вчений. За фахом – учитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі і докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент.

Обирався депутатом Миколаївської обласної ради, яку очолив у 2014 році. Народний депутат України VIII скликання.

Очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, а також забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення АТО і територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Він є співавтором законів “Про освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, а також “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Свою мету на посаді Уповноваженого із захисту державної мови вбачає в реалізації державної політики, спрямованої на захист української мови, її всебічний розвиток як в Україні, так і за її межами.

Нагадаємо, що 16 травня в парламентському виданні “Голос України” був оприлюднений закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Важливо відзначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування.

Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів і так далі. На українській мові вільно повинні говорити Президент, Прем’єр-міністр, глава Парламенту, члени Уряду, міністри, народні депутати, депутати місцевих рівнів, судді та адвокати, викладачі вузів і шкіл, медпрацівники.

  • Раніше радник команди Президента Володимира Зеленського, новообраний народний депутат від “Слуги народу” Микита Потураєв заявив, що для перегляду базових положень закону про українську мову підстав немає, але окремі моменти потребують коригування.