Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Під час сьогоднішнього засідання суд присяжних продовжив дослідження письмових матеріалів у справі, раніше наданих представником обвинувачення.

Крім цього, прокурор клопотав про продовження раніше визначених фігурантам справи запобіжних заходів, термін дії яких спливає 2 квітня. Для Антоненка це тримання під вартою, для Кузьменко — цілодобовий домашній арешт, для Дугарь — особисті зобов’язання.

Своєю чергою захисники обвинувачуваних клопотали про пом’якшення запобіжних заходів. Крім цього, Антоненка та Кузьменко висловили бажання взяти на поруки чимало осіб. Це, зокрема, п’ятий президент України Петро Порошенко, нардепи від “ЄС” Олексій Гончаренко, Яна Зінкевич, Іванна Климпуш‑Цинцадзе, Володимир Ар’єв, нардеп Віктор Бондар (“За майбутнє”), Юрій Павленко (“ОПЗЖ”), деякі нардепи “Голосу”, колишні народні депутати тощо. Деяких з можливих поручителів було заслухано судом.

Утім, суд ухвалив рішення на користь обвинувачення. Запобіжні заходи було продовжено до 21 травня.

“Клопотання захисника в інтересах Антоненка про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання залишити без задоволення. Клопотання захисника в інтересах Кузьменко про зміну запобіжного заходу у домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого поруки залишити без задоволення. Клопотання прокурора задовольнити, продовжити запобіжний захід Антоненку до 21 травня 2021 включно, продовжити запобіжний захід Кузьменко до 21 травня 2021 включно“, — оголосила суддя.

Так само строк дії зобов’язань було продовжено до 21 травня для Яни Дугарь. Повне рішення суду буде оголошено згодом. Після цього захист обвинувачених матиме змогу оскаржити це рішення.

Під час спілкування із журналістами після проголошення резолютивної частини рішення Антоненко заявив, що він переконаний, що його залишили під вартою через те, що він — військовий.

“А ви не чули, що прокурор каже? Ризики які? Перше, це втеча. Але втеча грунтувалася на тому, що в мене нібито є два закордонних паспорти. Але ми їх знищили, їх нема. Друга — важкість обвинувачення. Таких ризиків не існує. [Третій ризик] — вплив на свідків. Немає жодного доказу впливу на свідків. І що було? Що воєнний, що є доступ до зброї. І це все. І що далі коментувати? І подивіться, що ризики у всіх одні і ті самі, але запобіжні заходи різні”, — прокоментував він.

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо на початку грудня 2019 року. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож  регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою понад рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. В лютому він написав листа, у якому розповів, що побоюється за своє життя.