Про це він сказав під час брифінгу.

Раніше журналісти програми “Схеми: корупція в деталях” повідомили, що голова КСУ Тупицький в 2018 році став власником земельної ділянки на території анексованого Криму, оформивши договір купівлі-продажу відповідно до російського законодавства. Але в своїй податковій декларації суддя цього не вказав.

Суддя володів цією ділянкою ще до анексії півострова. Але в 2018 році він переоформив документи, і до його ділянки ще додалася сусідня земля. Щоб оформити нерухоме майно, суддя зробив це шляхом складання договору купівлі-продажу.

Громадянин Володимир Рісятов, вілла якого розташована по сусідству з віллою Тупицького, сказав, що довелося переоформити ділянку, щоб їх правильно розділити. За фактом, продажу не було.

Тупицький підтвердив, що журналісти “Схем” зверталися до нього за коментарем.

“Я думав, що буде матеріал провокаційного характеру. Але, коли я ознайомився з матеріалом “Схем”, там все об’єктивно”, – сказав він.

За його словами, його сусід в Криму, Рісятов, будував свій будинок в той час, коли на ділянці Тупицького вже була вілла. Після того як відбулася анексія, необхідно було переоформити земельну ділянку з українського реєстру в російський. Про це просив сусід, щоб розмежувати дві ділянки. Це перша причина. Друга – будинок могли б знести, бо ділянка, на якій він розташований – не внесена до російського реєстру.

Тупицький розповів, що з 2018-го року – не в’їзний до Криму, тому що був суддем-доповідачем з питання анексії.

“Я не в’їзний до Криму. Відносно мене введено економічні санкції”, – сказав Тупицький.

Він зазначив, що питанням оформлення його ділянки в Криму займалися юристи, які “нічого кращого не придумали, як оформити договір купівлі-продажу”, а він передав доручення, щоб все вирішувалося від його імені.

Як внести це нерухоме майно в декларації – суддя не знає.

“Я не знаю, як внести в декларацію та реєстр. Багато даних немає. Вносити те, чого ти не визнаєш (мається на увазі територіальна приналежність Криму) – будуть різні думки”, – зазначив Тупицький.

Він визнав, що його провина в тому, що він не звернувся за роз’ясненнями в НАЗК.

“Моя проблема, що я не звернувся до органів НАПКА, щоб вони мені пояснили, що мені робити”, – резюмував суддя КСУ.

Як повідомлялося раніше, 29 жовтня президент України Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони через рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за неправдиве декларування та обмежила повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції. 

Рішення КСУ щодо НАЗК та неправдивого декларування

27 жовтня Велика палата Конституційного суду своїм рішенням суд скасувала відповідальність за неправдиве декларування та обмежила повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції. 

Розгляд справи відбувся за ініціативи 47 народних депутатів, переважно представників політсил “За майбутнє” та “Опозиційна платформа — За життя”.

У НАБУ повідомили, що через рішення Конституційного суду буде закрито понад 100 кримінальних проваджень.

У НАЗК поінформували, що рішення Конституційного суду України фактично блокує призначення переможців місцевих виборів.

Посли країн “Великої сімки” засудили рішення Конституційного суду України. Вони зазначили, що розцінюють це рішення як спробу скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції Гідності.

Судді Конституційного суду України Сергій Головатий та Василь Лемак висловили рішучу незгоду з рішенням колег щодо декриміналізації неправдивого декларування та обмеження повноважень НАЗК.

  • В Євросоюзі вважають скандальне рішення КСУ підставою для призупинення “безвізу”. Проте у Кабміні запевняють, що загроз немає.
  • Політолог Віктор Таран у статті для #Букв розповів про можливі наслідки такого рішення КСУ.