Свою позицію Олександр Ткаченко виклав в пості на своїй сторінці в фейсбук.

Раніше народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський повідомив, що вніс до Парламенту законопроєкт про визнання таким, що втратив силу закону про функціонування української мови.

У свою чергу нардеп Ткаченко підкреслив, що цей законопроєкт не обговорювався Бужанським з колегами по фракції та не розглядався профільним комітетом. Також нардеп зазначив, що ознайомитися з документом немає можливості — його ще навіть немає на сайті Верховної Ради.

“Тексту законопроєкту ми, як депутати, не бачили і його ще навіть немає на сайті Верховної Ради. Народні депутати вправі реєструвати будь-які законопроєкти. В парламенті на це немає цензури. Але не кожен законопроєкт, зареєстрований депутатом від “Слуги народу”, є позицією фракції та має розглядатися відповідним комітетом, в даному випадку, — з питань гуманітарної та інформаційної політики, який я очолюю”, — підкреслив Ткаченко.

Також він повідомив, що комітет спільно з главою Мінкульту та мовним омбудсменом розглядатимуть висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) щодо закону пізніше. Поспіх колеги в рішенні даного питання Ткаченко не підтримав.

“Офіційні висновки Венеційської комісії щодо закону про мову будуть розглядатися разом з Міністром культури, молоді та спорту, з Уповноваженою із захисту державної мови і це питання буде знаходитися виключно в юридичній площині. І спочатку ми, в нашому комітеті збираємось зайнятися цими висновками. Особисто — поспіх колеги в цьому чутливому питанні — не підтримую”, — додав він

Довідка. Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” було оприлюднено 16 травня. Важливо відзначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів та побутове спілкування.

Відповідно до закону, українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів тощо. Також українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах. Крім цього, українська мова стає обов’язковим й для всіх видів засобів масової інформації. За порушення закону передбачено штрафи, проте адміністративну відповідальність за це відтермінували до 2022 року.

  • Напередодні Венеціанська комісія опублікувала свою думку щодо закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон, оскільки “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”, а в документі, на думку експертів, цього зробити не вдалося.