Про це в інтерв’ю #Буквам розповіла керівник Лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська.

Вона пояснила, що навіть якщо до 2030 року вдасться зменшити викиди в атмосферу (до цього закликають багато світових лідерів і активісти), то ефект жителі планети відчують не відразу. Це називається “відкладеним ефектом”.

“Результати того, що світ робить зараз, ми відчуємо десь після 2060-го. Так само як те, що ми зараз відчуваємо, відбувається за рахунок зробленого до 1990-го року. У тому числі й викидів в атмосферу української промисловості, адже на той момент ми входили в першу десятку країн світу за обсягом викидів. Зараз наш показник нижчий на 60 %”, – зазначила Краковська.

Вона також повідомила, що найбільше від змін клімату постраждають країни, в яких викидів майже не було. У зв’язку з цим виникає питання “кліматичної справедливості” (під цим терміном зазвичай мають на увазі, що основний внесок у зростання концентрації парникових газів в атмосфері внесли розвинені країни, а постраждати можуть менш розвинені держави).

“Ця відкладеність ефекту приводить до кількох обставин, які називають факторами кліматичної справедливості. Ті, хто найбільше викидав у XX столітті, вже розвинулися настільки, щоб дозволити собі скорочувати викиди. А бідніші країни розвинутися не встигли – а їм же скорочувати треба теж. Інший фактор – те, що країни, які приймають рішення про долю світу – G7, G20 – вже загалом розвинуті. Натомість держави, які зниження викидів зачепить найбільше, такого голосу не мають. Ще один фактор – що найбільше від змін клімату потерпають країни, в яких викидів майже не було. Острівні чи африканські. Так що маємо дбати про відповідальність багатих країн та про інклюзивність”, – наголосила Краковська.

Вона уточнила, що якщо до 2030-го року людство зможе скоротити викиди удвічі, є шанс “утриматися в рамках потепління на два градуси Цельсія”.

“Так планета ще, в цілому, буде залишатися в балансі, і ми зможемо обійтися без технологічних рішень”, – додала Краковська.

  • Вчені NASA разом зі співробітниками Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) прийшли до висновку, що минуле десятиліття стало найтеплішим в історії спостережень починаючи з 1880 року.
  • Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй (ООН) Антоніу Гутерреш на саміті “Великої сімки” оголосив про надзвичайну кліматичну ситуацію, розповівши про те, що 2015-2019 роки стали найспекотнішими в історії метеоспостережень.
  • Парламент Данії проголосував за рішення знизити шкідливі викиди в атмосферу на 70% до 2030 року.