Про це у своїй колонці пише оглядач The New York Times Джеймел Боуї.

Президент США Дональд Трамп відомий як політик з непримиренним расовим баченням того, якою має бути американська нація.

“Америка Трампа біла, він вважає, що його робота — захищати цю білизну від чорних і коричневих людей, які можуть приїхати в країну або отримати вищий статус у ній. Ось що означає “знову зробити Америку великою”. Він вільно використовує владу адміністрації та держави, щоб атакувати і стигматизувати чорних і коричневих людей, від знаменитостей до простих іммігрантів”, – вважає автор.

Одночасно “демократичним еквівалентом” Трампа, політиком, який працює з тим же сигналом, але з іншої частоти, є Майкл Блумберг.

Автор пише, що Блумберг, по суті своїй, ліберал, який пожертвував сотні мільйонів доларів на ліберальні ініціативи й  розвиток політики демократів.

Наприклад, Блумберг витратив мільйони доларів на лобіювання нових законів про контроль над зброєю, а також десятки мільйонів пожертвував на екологічні ініціативи.

“Він також не поділяє злочинність президента, корупцію і повне презирство до конституційного уряду”, – пише автор.

Він вважає, що у Блумберга є одна важлива якість — він також як і Трамп, бачить загрозу для безпеки і процвітання країни в чорних і коричневих людях, що було видно з його управління Нью-Йорком, коли той був мером.

“Під його управлінням місто стало квазіавторитарною державою для багатьох його чорношкірих, коричневих і мусульманських жителів”, – сказано в матеріалі.

За його вказівкою поліція Нью-Йорка в період з 2004 по 2012 рік затримала майже 4,4 мільйона жителів міста на основі “розумних підозр”. 80% випадків були пов’язані з чорношкірими чоловіками. Автор навів слова хлопця з Брукліна, який в той час був тінейджером. У цей період його затримували десь  50 -70 раз.

При цьому, згідно з даними про ефективність таких заходів, зброю значно  частіше знаходили у білих людей, ніж у темношкірих.

“Переважна більшість кольорових молодих людей взагалі не була залучена до насильницьких злочинів або будь-яких злочинів. Затримання кого-небудь за ознакою раси було рецептом помилкових реакцій; затримання на підставі фактичної підозрілої поведінки, з іншого боку, дало б результати, що і сталося, коли поліція затримувала білих”, – пише автор.

При цьому, він вказує, що Блумберг не звертав увагу на такі дані, оскільки вважав, що заради припинення злочинності “повинен контролювати чорних і коричневих людей міста”.

“І це те, що він робив, без вибачень або докорів сумління, поки не було політично необхідно висловити співчуття”, – вважає оглядач.

Аналогічне ставлення було й  до мусульман. Журналіст стверджує, що саме при Блумбергу поліція Нью-Йорка шпигувала і проводила обшуки в мусульман, використовуючи як інформаторів, так і таємних агентів для збору інформації з мечетей і ресторанів, кварталів та соціальних груп. Поліція стежила за студентами, фотографувала  вірян  і використовувала дані перепису населення, щоб скласти карту географії мусульманського життя в місті.

Резюмуючи, журналіст пише, що точнісінько так, як ліберали переживають за майбутнє демократії в разі, якщо президентом стане Трамп, вони мають переживати й через можливе обрання Блумберга.

“З огляду на його послужний список, він той, хто може спробувати консолідувати Трампізм — модерувати його військові дії  у менш руйнівну форму”, – пише він.