ЗеПорушення

48

Всього порушень

3

Днів без порушень

Туреччина слідом за Польщею заговорила про вихід зі Стамбульської конвенції

Партія президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана розглядає питання про те, чи варто виводити країну з угоди Ради Європи проти домашнього насильства (Стамбульська конвенція).

Четвер, 6 серпня 2020, 00:39

Про це повідомляє агентство Reuters.

Партія справедливості та розвитку, правляча партія Туреччини, лідером якої є президент Реджеп Таїп Ердоган розглядає питання щодо можливого виходу країни зі Стамбульської конвенції, міжнародної угоди, спрямованого на захист жінок від насильства.

Журналісти зазначають, що всередині партії панує дві протилежних позиції. Дехто вважає, що конвенція підриває сімейні цінності та заохочує до насильства, інші стверджують, що угода і законодавство, схвалене після неї, мають додержуватися більш пильно.

“Є невелика більшість у партії, що стверджують, що піти — це правильно”, — зазначив у коментарі журналістам представник партії, який вважає цей крок неправильним.

Інший посадовець навпаки, стверджував, що вихід з угоди — “спосіб зменшити насильство”.

За даними агентства, партія прийматиме рішення щодо того, чи варто ініціювати вихід з угоди, наступного тижня.

Суперечка у партії та суспільстві загалом розгорілася минулого місяця після жорсткого вбивства 27-річної студентки. За даними ЗМІ, колишній хлопець дівчини задушив її, та спалив тіло у бочці, у чому зізнався. Наразі він знаходиться під вартою. Загадом, останніми роками рівень насильства до жінок тільки зріс. Так минулого року у Туреччині було зареєстровано 474 вбивства жінок чоловіками — вдвічі більше, ніж у рік підписання країною угоди.

Reuters зазначає, що не тільки серед членів правлячої партії, а й всередині родини Ердогана тривають сварки з цього приводу.

Так Турецький фонд молоді, в консультативну раду якого входить син президента Білал Ердоган, закликав Туреччину відмовитися від угоди, зазначивши, що “саме релігія визначає основні цінності, погляд на сім’ю”.

Водночас Асоціація жінок і демократії,  заступником голови якої є дочка Ердогана Сюмейє, відкидає цей аргумент та виступає проти виходу країни з угоди.

“Ми більше не можемо говорити про “сім’ї”, коли йдеться про стосунки, де одна сторона пригнічена і піддається насильству”, — йдеться в заяві Асоціації.

Що таке Стамбульська конвенція?

Стамбульська конвенція (оф. назва “конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством”) — це міжнародна угода Ради Європи, перша у своєму роді, спрямована проти насильства проти жінок і домашнього насильства.

Документ був відкритий для підписання в травні 2021 року і наразі підписаний 46 країнами та ЄС.

Історія створення документа

У 2002 році вперше були прийняті рекомендації Комітету міністрів Ради Європи про захист жінок від насильства.
З 2006 по 2008 року парламентська асамблея РЄ прийняла ряд резолюцій та рекомендацій, які закликають до прийняття юридично обов’язкових стандартів щодо попередження, захисту від найтяжчих і поширених форм насильства за ознакою статі та судового переслідування за них.

Прийняті Радою до уваги національні доповіді, дослідження та опитування виявили масштаб проблеми та значні відмінності в законодавствах різних країн. Тому у 2008 році була створена експертна група, яка протягом 2 років готувала документ, покликаний зробити правові стандарти захисту жертв насильства однаковими у всіх країнах Європи.

Суть Стамбульської конвенції

Стамбульська конвенція -— перший юридичний документ, який “створює всеосяжну правову базу і підхід до боротьби з насильством щодо жінок”. Він спрямований на запобігання побутовому насильству, захист жертв і судове переслідування винних. Загалом у конвенції 12 розділів та 81 стаття.

Насильство щодо жінок визнається документом порушенням прав людини та формою дискримінації. Документ містить перелік злочинів, які кваліфікуються як насильство щодо жінок, і країни, що ратифікували її, повинні криміналізувати такі дії.

Йдеться про психологічне насильство (стаття 33), переслідування (стаття 34), фізичне насильство (стаття 35), сексуальне насильство, зокрема, зґвалтування (стаття 36), примусовий шлюб (стаття 37), калічення жіночих статевих органів (стаття 38), примусові аборти та стерилізацію (стаття 39), сексуальні домагання (стаття 40) і злочини проти честі (стаття 42).

Конвенція також містить визначення гендеру як “соціально сконструйованої ролі, моделі поведінки, дії та атрибути, які певне суспільство вважає слушними для жінок і чоловіків”.

Які країни підписали угоду?

Першою країною, яка ратифікувала конвенцію, була Туреччина (березень 2012 року). З 2013 по 2019 роки приєдналися ще 33 країн: Албанія, Андорра, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Кіпр, Данія, Фінляндія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Люксембург, Македонія, Мальта, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Португалія, Сан-Марино, Сербія, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія.

Ще 12 країн підписали, але так і не ратифікували угоду: Вірменія, Болгарія, Чехія, Угорщина, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Молдова, Словаччина, Україна, Велика Британія.

Теги: домашнє насильство, насильство над жінками, Стамбул, Туреччина

Читати #Букви у Telegram і у Facebook