Про це пише DW.

Ердоган повідомив, що чекає більшого прогресу від зустрічі представників Швеції, Фінляндії та Туреччини, яку заплановано провести у Стокгольмі наприкінці листопада.

Своєю чергою Ульф Крістерссон запевнив, що його країна повністю виконає зобов’язання щодо меморандуму, який сторони уклали наприкінці червня. За його словами, це стосується й боротьби з тероризмом.

У травні Швеція та Фінляндія відмовилися від традиційного нейтралітету на тлі повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну і подали заяви на вступ до НАТО. Проте турецький лідер відмовлявся давати згоду на розширення альянсу.

Вже наприкінці червня лідери Туреччини, Швеції та Фінляндії 28 червня підписали спільний меморандум із 10 пунктів. Згідно з документом, сторони сформують спільний механізм для зміцнення співпраці у боротьбі з тероризмом, а Фінляндія та Швеція “вживуть усіх необхідних кроків для подальшого посилення внутрішнього законодавства” з цього питання.

Після прийняття меморандуму Північноатлантичний альянс розпочав процедуру прийому двох країн до НАТО. Однак у липні Ердоган заявив, що Туреччина все ще може блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, якщо ці країни не виконають домовленості. Анкара, серед іншого, вимагає від Гельсінкі і Стокгольма видати “курдських екстремістів” і підозрюваних у причетності до спроби держперевороту 2016 року.

На початок серпня 23 з 30 країн — членів НАТО, зокрема й Німеччина, погодилися на вступ Фінляндії та Швеції. Проте, документи про їх прийняття мають бути ратифіковані всіма учасниками альянсу. Тільки після цього обидві північноєвропейські країни будуть захищені статтею 5 Статуту НАТО, що закріплює принцип колективної оборони.

Напередодні зустрічі, новий уряд Швеції дистанціюється від курдського ополчення в Сирії YPG для того, аби Туреччина схвалила вступ Швеції до НАТО.

Туреччина вважає Сирійське курдське ополчення і його політичне відгалуження пов’язаними із Робітничою партією Курдистану, яка почала повстання проти Туреччини у 1980 році. У Туреччині, США та ЄС ця партія вважається терористичним угрупованням.

Проте Швеція разом зі Сполученими Штатами та кількома іншими членами НАТО підтримали курдське ополчення YPG у боротьбі проти Ісламської держави.

Зазначимо, що Туреччина наполягає на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО. За словами речника правлячої партії Омера Челіка, Туреччина навряд зніме свої заперечення щодо заявки країни на вступ до НАТО, бо чекає дій, а не слів.

“Ці заяви Швеції хороші, але недостатньо, поки вони не будуть реалізовані. Ми чекаємо, коли вони втіляться у життя”, – сказав він.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган наполягав на тому, аби шведська влада видала підозрюваних у тероризмі. Через це питання Анкара не планує автоматично долучитися до ратифікації заявки на вступ до НАТО.

Довідково. Загони народної оборони (YPG) — національна армія Сирійського Курдистану. Група зайняла оборонну позицію, ведучи боротьбу проти всіх інших груп — учасниць Громадянської війни в Сирії, що намагаються діяти на територіях, заселених курдами. Групу заснувала Курдська Партія Демократичний союз (PYD) та Курдський верховний комітет (DBK) після зіткнень 2004 року в Камишли, проте вона була неактивною до початку Громадянської війни в Сирії. Своєю метою група декларує підтримку порядку та захист життів громадян курдських поселень.

До складу YPG входять чоловіки та жінки з різних громад курдського регіону Сирії. YPG представляє себе як демократичну народну армію і проводить внутрішні вибори як метод призначення офіцерів. При переважній кількості курдів, до групи входить також значна кількість арабів, включно з противниками основної сирійської опозиції та місцевими зі змішаних або арабських сіл з територій, що перебувають під контролем YPG.