Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Це рішення є останньою невдачею для Швеції та Фінляндії в дипломатичній суперечці, яка розгорнулася з травня минулого року, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вперше погрожував накласти вето на членство цих країн у НАТО через їхні нібито зв’язки з курдськими бойовими групами.

Без оголошення причини, турецькі офіційні особи заявили, що зустріч, заплановану на лютий у Брюсселі, буде перенесено на невизначену дату. Зустріч мала стати наступним етапом дипломатичної платформи, розробленої минулого року для вирішення розбіжностей трьох країн.

Ця заява з’явилася після того, як Ердоган укотре погрожував заблокувати Швецію в альянсі у відповідь на публічне спалення Корану ультраправим політиком у Стокгольмі минулих вихідних, видовище, яке турецький і шведський уряди засудили як акт фанатизму.

Туреччина викликала посла Швеції, щоб попередити шведський уряд, аби він не допускав таких проявів, а також скасувала запланований цього тижня візит міністра оборони Швеції до Анкари, під час якого офіційні особи мали обговорити питання вступу до НАТО.

Раніше речник президента Ібрагім Калін заявив, що Туреччина навряд чи передасть питання НАТО до парламенту до президентських виборів.

Західні офіційні особи кажуть, що вони хочуть бачити Швецію та Фінляндію в альянсі до того часу, коли НАТО проведе свій саміт на початку липня у Вільнюсі (Литва), залишаючи потенційно чотири-шість тижнів для вступу після президентських виборів у Туреччині. Приватно посадовці наголошують, що спонукають Туреччину не порушувати цих планів.

Раніше прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що він впевнений, що Туреччина схвалить її заявку на вступ до НАТО, але попередив, що Анкара висунула нові вимоги щодо екстрадиції, які Швеція “не може і не задовольнить”.

Західні офіційні особи наголошують, що правоцентристський уряд Швеції, який залежить від парламентської підтримки традиційно антинатовської, ультраправої партії Шведських демократів, поки що зосереджувався на приєднанні до альянсу.

Минулого тижня міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто сказав, що він колись сподівався, що Фінляндія та Швеція зможуть приєднатися до НАТО навесні, а тепер сподівається, що це станеться напередодні Вільнюського саміту.

Швеція, Фінляндія та Туреччина підписали угоду в червні минулого року, під час саміту НАТО в Мадриді, зобов’язавшись вирішити суперечку дипломатичним шляхом, включаючи так званий “спільний механізм” для діалогу з безпеки.

Швеція та Фінляндія також погодилися розглянути запити Туреччини про екстрадицію ймовірних курдських бойовиків та інших осіб, яких Туреччина називає підозрюваними в тероризмі. Швеція та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що шведський уряд виконав свої зобов’язання за угодою. Натомість Туреччина заявляє, що чекає від Швеції більш конкретних дій проти Робітничої партії Курдистану, відомої як РПК.

Туреччина вела десятирічну війну проти РПК, яку Європейський Союз і США визнали терористичною організацією.

Публічні демонстрації осіб, які розмахували прапорами РПК у Швеції, включно з іншим подібним протестом у вихідні, викликали обурення турецьких чиновників. Під час окремого протесту демонстранти вивісили ляльку Ердогана, підвішену за ноги, на вулиці Стокгольма.

Жорстка лінія Ердогана щодо Швеції має широку підтримку в Туреччині, зокрема й серед прихильників політичної опозиції в країні. Турецький президент зіткнувся з однією з найскладніших кампаній з переобрання за два десятиліття його правління через суспільне невдоволення економікою Туреччини, яка постраждала від одного з найвищих у світі темпів інфляції.

Деякі аналітики бачать у позиції Ердогана щодо НАТО спробу відвернути увагу виборців від кризи здорожчання життя та створити імідж міжнародного державного діяча.

Інші коментатори кажуть, що він, можливо, захоче використати ратифікацію НАТО як частину угоди зі Сполученими Штатами. Зв’язки із Вашингтоном напружені через конфлікт Туреччини з сирійськими курдськими бойовиками, які мають підтримку США в боротьбі з “Ісламською державою”.

Туреччина також хоче купити винищувачі F-16 у Сполучених Штатів, але зіштовхується з запереченнями деяких членів Конгресу.

Усі 30 нинішніх членів НАТО повинні схвалити нових членів організації. Лише Туреччина та Угорщина ще не підписали членство Фінляндії та Швеції, а угорські офіційні особи заявили, що шукатимуть схвалення парламенту на початку цього року.

Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії

Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.

Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва. Західні посадовці вважають, що до вступу Фінляндії в НАТО вона навряд чи дозволить перекинути танки в Україну, оскільки має захищати 830-мильний кордон з Росією.

Зауважимо, нещодавно міністр закордонних справ Фінляндії Пекк Хаавісто не виключив, що заявку країни на членство в НАТО буде розглянуто не разом зі Швецією. Утім стверджувати, що так відбудеться, ще зарано.

Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.

8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може  виконати всі умови, які Анкара поставила для її підтримки.

5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.

Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.