Про це в інтерв’ю американському телеканалу CNN розповіла Лінда Грегсон, медсестра відділення інтенсивної терапії міста Блекберн в Північно-Західній Англії.

Людина, яка перебуває у відділенні інтенсивної терапії через захворювання на COVID-19, фактично відрізана від реального світу і будь-яких контактів з людьми. Строго заборонені відвідування родичами або друзями.

Медики заходять в таку палату тільки в спецодязі, тобто пацієнт бачить лише їх очі через пластикове скло захисних окулярів.

Щоб продовжити радісні миті життя таких пацієнтів, медики в Англії вирішили організовувати для них відеодзвінки з родичами.

“Деякі медсестри показують родичам по відеозв’язку процедури, які проходить пацієнт. Іноді можна почути, як плаче дочка, кричить “будь ласка, тримайте мого батька за руку”. Інший дзвінок може з якихось причин закінчитися образами на адресу медпрацівників, але нас це не зупиняє”, – розповіла Грегсон.

Часом навіть такі віртуальні розмови доводиться переривати. В першу чергу, через те, що люди по той бік екрану не слухають медиків і порушують всі встановлені правила.

“Кілька разів нам доводилося переривати дзвінки в Zoom, тому що в кімнаті було занадто багато родичів, які не дотримувалися дистанції. Одного разу на такий дзвінок зібралося 45 осіб”, – з посмішкою розповіла медсестра.

В одному з випадків медперсонал подарував можливість спілкуватися з хворою матір’ю продюсеру телеканалу ВВС Ендрю Уеббу. За його словами, медсестри “відважно надягали засоби захисту і відправлялися проводити сеанси зв’язку для його сім’ї, в той час як мати була не в змозі тримати телефон”.

Саме за допомогою Skype вона змогла попрощатися з кожним з родичів перед смертю.

“Мій батько попрощався зі своєю 50-річною дружиною по відеозв’язку, хоча був усього в 30 км від неї. За кілька годин до її смерті я підключився до дзвінка і почув, як мама вигукує імена своїх рідних і близьких. Я заспокоював її протягом 15 хвилин і розмовляв з нею, поки вона не заснула. Більше вона не прокидалася”, – розповів Уебб.

У деяких лікарнях Англії створено спеціальні “Години дзвінків”. Наприклад, організувати 15-хвилинний відеодзвінок із госпіталізованим родичем можна з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 18:00 і у вихідні з 9:00 до 16:00. Для цього достатньо відправити лист на пошту лікарні або зателефонувати по спеціально відведеній для цього телефонній лінії.

Також медперсонал пропонує родичам важкохворих пацієнтів переслати текст для листівки, яку заповнює самостійно і передає пацієнтові в руки.

Незважаючи на таку послугу, медики практично не чують слів подяки від родичів важкохворих пацієнтів. Як правило, на них кричать, ображають і погрожують, стверджуючи, що ті зробили недостатньо.

З огляду на те, що в Блекберні вмирає досить багато пацієнтів з COVID-19 (в жовтні померли 59 осіб), медики дозволяють родичам приходити прощатися. Для цього існує правило – приходити можуть тільки двоє людей. Дозволено приходити кілька разів, але тільки одним і тим же двом людям. Але навіть таке правило порушують.

“Якось прийшло більше родичів, але поклялися, що зайдуть тільки двоє. А потім вони помінялися вночі, коли медсестри не дивилися”, – розповіла Грегсон.

Вона зазначила, що медперсонал лікарні виснажений, і коли до фізичної втоми додається ще й така невдячна поведінка людей – це сильно ображає та засмучує.

Серед персоналу зростає розчарування з приводу того, що місцеві жителі думають, що можна ігнорувати правила, встановлені, аби уповільнити поширення епідемії.

У Британії зараз діє “правило шести”. Заборонено збиратися групами більше шести осіб. Якщо в групі більше людей, поліція може зробити зауваження і порадити розділитися, а якщо це проігнорують – оштрафувати.

Медики згадують, що під час локдауну, коли заборонено було відходити далеко від будинку, багато британців стояли біля порогу й аплодували медикам. Тепер же, за словами Грегсон, у медиків враження, ніби місцеві жителі “встромили ніж їм в спину”.

“Це те, що ми відчуваємо. Ми віддали абсолютно все. А нас називають брехунами, нас ображають по телефону”, – поділилася вона переживаннями.

Грегсон розповіла, що багато медсестер не можуть піти на перерву, бо вважають, що їхня допомога в цей час критично важлива.

“У минулі вихідні в мою нічну зміну, як тільки я приїхала, в лікарню приїхала жінка і, на жаль, майже відразу померла”, – сказала медсестра.

У Грегсон навіть не було часу, щоб зайти до пацієнтки, але їй довелося виносити родичам померлої її речі.

“Віддати родичам сумку і палицю жінки, яка померла в ліжку перед їх приїздом, досить складно. Їм важко, і нам теж”, – резюмувала вона.

Ситуація в США і Європі

У деяких лікарнях США в палатах пацієнтів з важким перебігом увстановили планшети таким чином, щоб людина могла сама зателефонувати або відповісти на дзвінок. При цьому, медперсонал допомагає пацієнтам розібратися із застосунком для зв’язку, щоб освоїти новий для них тип спілкування.

Але така практика доступна далеко не скрізь.

Наприклад, лікарка у лікарні Сан-Карло Борромео в Мілані Франческа Кортелларо влаштовує сеанси зв’язку пацієнтів родичами самостійно, без допомоги керівництва.

“Пацієнти з COVID-19 вмирають одні, без присутності родичів. Коли смерть близька, вони знають це, тому що знаходяться в свідомості. У моїй практиці такий випадок був, коли бабуся захотіла побачити свою внучку. Я витягла телефон і зателефонувала їй по відеозв’язку. Вони попрощалися. Незабаром після цього вона померла. У мене довгий список таких відеодзвінків – я називаю це прощальним списком. Я сподіваюся, що нам дадуть iPad – три або чотири буде достатньо, щоб не дати людям вмирати на самоті”, – розповіла вона.