Про це повідомляє міжнародне інформаційне агентство Reuters.

Про плани щодо НАТО грузинський прем’єр повідомив під час відвідин економічної конференції у Катарі.

За словами Гарібашвілі, Грузія не відмовиться від наміру стати країною-членом НАТО.

Однак, додав голова грузинського уряду, спершу їм потрібно розв’язати питання щодо територіальних проблем з Росією.

ДОВІДКА: 8 серпня 2008 року у Грузії розпочалась російсько-грузинська війна. Росія, підтримуючи сепаратистські угрупування в Абхазії та Південній Осетії, ввела на ці території свої війська.

Вже 10 серпня грузинські війська заявили про відвід військ з Цхінвалі і про одностороннє припинення вогню. Михеїл Саакашвілі підписав план перемир’я, запропонований Євросоюзом. Ініціативу взяла на себе головуюча в ЄС Франція.

Домовленостей у Тбілісі домігся французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер, який, пізніше відвідав Москву і мав перемови з російським президентом Медвєдєвим.

12 серпня до миротворчого процесу долучився також президент Франції Ніколя Саркозі, який запропонував шість пунктів плану з мирного врегулювання.

Попри підписані 12 серпня угоди, російські війська стали активно просуватися вглиб грузинської території. Зокрема, були зайняті міста Горі, Сенакі, Поті, перерізана дорога, що сполучає західну і східну Грузію. На дорогах були встановлені блок-пости.

25 серпня 2008 року російський парламент ухвалив пропозицію, проти якої ніхто не проголосував. Пропозиція вимагала дипломатичного визнання Абхазії та Південної Осетії президентом Медведєвим. 26 серпня Медведєв видав укази про визнання двох держав, зазначивши, що визнання незалежности двох утворень “є єдиною можливістю врятувати людські життя”.

Визнання Росією засудили США, Франція, генеральний секретар Ради Європи, президент Парламентської асамблеї Ради Європи, голова ОБСЄ, НАТО і G7 на тій підставі, що воно порушило правила Грузії. територіальну цілісність, резолюції Ради Безпеки ООН та угоду про припинення вогню.

Росія звернулася до Шанхайської організації співробітництва за схваленням свого визнання. Однак через занепокоєння щодо сепаратистських територій у державах ШОС, насамперед у Китаї, організація не підтримала визнання.

Через 13 років Європейський суд з прав людини виніс вердикт у справі про збройний конфлікт між Грузією та Російською Федерацією в серпні 2008 року і його наслідки, і встановив юридичний факт окупації Росією Грузії та її діючого контролю в Грузинських регіонах Абхазії і регіону Цхінвалі/Південної Осетії після підписання Угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року.