У ЄС кодекс поведінки у боротьбі з дезінформацією став значно жорсткішим

Про це пише німецьке мультимедійне видання DW.

Оновлена ​​версія кодексу, погоджена на тлі пандемії коронавірусу та війни РФ в Україні, передбачає серед іншого посилення боротьби із так званими “дипфейками” (Deep Fakes) – вкрай правдоподібною дезінформацією.

Дезінформація трактується в кодексі як “неправдивий або такий, що вводить в оману контент, який розповсюджується з метою обману або отримання економічних чи політичних вигод і може заподіяти суспільної шкоди”. Для боротьби з нею пропонується серед іншого позбавляти розповсюджувачів фейків доходів від реклами. Інтернет-користувачі повинні отримати більш ефективні інструменти для розпізнавання та маркування фейків. Так званий фактчекінг розширять усіма мовами країн Євросоюзу.

Нова версія кодексу розширює первісний варіант, ухвалений у 2018 році. Його  задіють у поєднанні із законом про цифрові послуги (Digital Services Act), який поки що не ухвалено Європарламентом та країнами ЄС. Їхнє порушення пропонується карати високими штрафами — до 6% щорічного світового обороту. Такі штрафи накладатимуть на компанії, які систематично порушують кодекс і не вживають серйозних заходів для зниження ризиків.

• Нагадаємо, відеоплатформа YouTube і далі працюватиме в РФ. Таке рішення обґрунтовується необхідністю протистояння дезінформації з боку РФ.
• Парламент Молдови схвалив закон щодо захисту інформаційного простору країни, який зокрема передбачає заборону трансляції російських новин та аналітичних програм.
• Очільник Європейської ради Шарль Мішель звинуватив РФ у використанні продовольства як зброї проти країн, що розвиваються.