Про це повідомляє The Washington Post.

Без таких прав жінки не є повноправними громадянками, – заявила у парламенті міністерка з питань рівності Ірен Монтеро. Уряд оплачуватиме менструальну відпустку.

Більш ніж половина жінок відчувають біль протягом одного-двох днів щомісяця. За даними Американського коледжу акушерів і гінекологів, у деяких біль настільки сильний, що вони не можуть виконувати звичайні дії протягом кількох днів.

Утім, законодавство про менструальну відпустку оскаржується навіть серед жінок.

Опоненти стурбовані тим, що менструальна відпустка посилить негативні гендерні стереотипи та уявлення про біологічний детермінізм, що призведе до більшої дискримінації роботодавців щодо жінок”, – сказала професорка гендерних питань і трудових відносин в Університеті Сіднея Маріан Берд, додавши, що поки що важко оцінити вплив цієї політики.

Водночас така відпустка не є звичайним явищем у Сполучених Штатах, але окремі компанії запроваджують політику, як-от виробник популярного астрологічного додатка в Лос-Анджелесі та глобальна компанія з програмного забезпечення.

В Індії додаток для доставки їжі Zomato запровадив такий тип відпустки у 2020 році. Австралійська Modibodi, компанія з виробництва спідньої білизни, у 2021 році запровадила політику, що пропонує 10 днів оплачуваної відпустки щорічно з таких причин, як менструація та менопауза.

Японія запровадила менструальну відпустку в трудовому законодавстві ще в 1947 році. Згідно зі статтею 68 закону, роботодавці не можуть вимагати від жінок працювати в ці дні.

Вчені прослідкували заклик до такої відпустки від страйку жінок-кондукторів, які працювали у Токійській муніципальній автобусній компанії в 1928 році. Наприкінці Другої світової війни дискусію знову розпалили жінки, які відчайдушно шукали роботу та виявили відсутність відповідних санітарних умов на робочих місцях.

Індонезія – ще одна азійська країна, яка рано прийняла політику менструальної відпустки. Політика, яку було запроваджено в 1948 році та змінено в 2003 році, передбачає, що працівниці, котрі відчувають менструальний біль, не зобов’язані працювати у перші два дні свого циклу.

Вчені зазначають, що “реформи 2003 року послабили менструальну відпустку як право на роботу”, зробивши її предметом переговорів між роботодавцями та працівниками.

У Південній Кореї стаття 73 закону про працю передбачає щомісячну “фізіологічну відпустку”, згідно з якою всі працівниці можуть отримати одноденну відпустку щомісяця.

У 2021 році місцевий суд звинуватив посадовця авіакомпанії Asiana Airlines у відмові бортпровідницям у відпустці. Відхиливши позов про те, що співробітниці не довели, чи були у них менструації, суд оштрафував посадовця на 1790 доларів.

На Тайвані стаття 14 закону про гендерну рівність у працевлаштуванні надає працівницям право вимагати вихідного щомісяця для відпустки в розмірі половини їх звичайної заробітної плати. Але якщо таких відпусток протягом року більш як три, додаткові дні зараховуються до лікарняного.

В’єтнам – ще одна азійська країна, яка враховує дні менструації для працівниць. Його трудове законодавство передбачає 30-хвилинну перерву для жінок кожного дня менструального циклу. У реформі 2020 року додали менструальну відпустку тривалістю три дні на місяць. Працівниці, які вирішили не брати таку відпустку, мають отримати доплату.

В Африці Замбія запровадила концепцію Дня матері, згідно з якою працівниця має право на один день відпустки щомісяця без пояснення причини чи вимагання медичної довідки.