Про це йдеться в пояснювальних дописах ПЦУ за 2022 та 2021 роки у Facebook.

Зазначається, що традиція купання в ополонці на Водохреща “не має нічого спільного зі “змиванням” гріхів, отриманням особливого Божого благословіння чи духовного очищення”, а також “жодного церковного припису в Українській Церкві для звершення занурення у зимову воду ніколи не було”.

У ПЦУ запитали, як “грішні люди можуть “наслідувати” Ісуса Христа, купаючись взимку у водоймах?”

“З якою метою і як саме “наслідують”? При цьому, не соромлячись оголювати напоказ власне тіло, “підігріватися” спиртними напоями, не стримуватися у лайці під час фізичних відчуттів через занурення у крижану воду. І чомусь “обов’язково треба” зануритися тричі й перехреститися перед зануренням”, – йдеться в повідомленні.

Вірянам пояснили, що вода в річці Йордан в цю пору року сягає 12-16° тепла, вона не є крижаною та не провокує стрес для організму. Наголошується, що купатися в ополонці непідготовленим для цього людям – це ризикувати своїм здоров’ям і життям.

“А щодо “змивання” гріхів, то нагадаємо: занурення в ополонку не змиває гріхів, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі”, – зауважили в ПЦУ.

Також зазначалося, що ані етнографи, ані історики ще до середини XX століття не фіксували нібито “традиційних” масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього.

Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку, – пишуть в ПЦУ.

Деякі історики “пов’язують такий звичай з росіянами, у яких було заведено пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму як частини здорового способу життя”, – йдеться в дописі.

За спостереженнями, масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х — на початку 2000-х років. 

“Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього”, – констатували в ПЦУ.

Проте, етнолог Юрій Пуківський у своєму матеріалі про традиції Ворохреща спростовує твердження, що це перейнята у росіян традиція, наводячи приклади з 19-20 століття, коли ця практика не була настільки поширена на території України.

“І все ж, свідчення низки українських народознавців доводять, що традиція купань на Водохреще таки існувала. Занурення в йорданську ополонку були поширені в центральних та східних областях України. Зазвичай в освячену воду стрибали найсміливіші чоловіки й парубки”, — йдеться в його повідомленні.

Нагадаємо, що 19 січня українці святкують Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреще). Цей день знаменує кінець Різдвяних Свят, які проходять в період з 7 по 19 січня.

Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Водохреще називають також святом Богоявлення.