Про це повідомляється на сайті Парламенту.

Авторами законопроєкту виступили 39 народних депутатів, серед них – Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші.

Законопроєкт розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає  чіткіший порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус Установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабінеті Міністрів.

Зокрема, нова редакція законопроєкту:

1. Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.

2. Передбачає можливість створення регіональних представництв.

3. Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем’єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.

4.Систематизує критерії подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.

5. Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ.

6. Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена

7. Визначає механізм формування Наглядової ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової ради.

Зазначимо, що раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання.

“Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроєкту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу”, – зазначив депутат.

  • Раніше повідомлялося, що український бізнес заощадив 5 млрд гривень протягом 16 місяців роботи Офісу бізнес-омбудсмена.