Таку думку висловив в статті для #Букв народний депутат восьмого скликання Сергій Висоцький.

Як відомо, 9 грудня відбудеться зустріч лідерів “нормандської четвірки” (Україна, Росія, Франція і Німеччина), присвячена врегулюванню конфлікту на Донбасі.

“Політичних мотивів форсувати зустріч з українського боку не було. Немає їх і зараз”, — заявив екс-нардеп.

Висоцький зазначає, що на саміті усім країнам-учасницям будуть відстоювати свої інтереси і умови не будуть сприятливими для України.

“Сама зустріч буде проходити в несприятливій для України міжнародної кон’юнктури. На тлі похитнулися позицій НАТО і планованого зближення Росії з Францією. Політично пояснити необхідність зустрічі неможливо. … Німеччина зацікавлена ​​у внутрішньо-політичної стабільності. Основою якої є важливе для другої за чисельністю партії влади – соціалістів – співпраця з Росією в газовій сфері. Франція в особі Еммануеля Макрона розраховує на Росію як партнера по перегляду багаторічної європейської гегемонії Німеччини. Крім того, Макрон не може не рахуватися з російськими позиціями в Африці. Росія зацікавлена ​​в укладенні нового пакту з Заходом. у рамках якого Україна знову відійде в її сферу впливу. І в максимальній естабілізаціі всередині України”, — підкреслив він.

Пріоритети Росії, Франції та Німеччини, зазначає екс-нардеп, збігаються з пріоритетами їхніх лідерів. Тим часом Украина зацікавлена в розвитку своєї суб’єктності в якості форпосту західної цивілізації та збереженні санкційної єдності Заходу, а позиція українського лідера залишається неясною.

“Ми чуємо багато слів про світ. Але нічого — про те, якою може бути ціна цього світу. І нічого — про червоні лінії, після перетину яких світ на умовах Кремля перетворитися в капітуляцію України”, — додав він.

На думку Висоцього, наразі мотиви Зеленського можна пояснити тільки його особистими амбіціями.

“Політично пояснити необхідність зустрічі неможливо. А значить залишається пояснювати ініціативу Зеленського з точки зору його особистості. Особистості артиста, який звик зачаровувати. І так і не свикшімся з тим, що політика — не сцена. І що політиками і лідерами держав керують стабільні інтереси, а не ефемерне бажання “домовиться посередині”, — додав він.