Про це міністр оборони України Олексій Резніков розповів в інтерв’ю BBC.

“Україна як країна та Збройні сили України стали членами НАТО. Де-факто, але не де-юре. Тому що у нас є зброя та розуміння, як її використати… Я впевнений, що в найближчому майбутньому ми станемо членами НАТО де-юре”, – сказав Резніков.

Також він запевнив, що Україна отримає від Заходу довгоочікуване озброєння, зокрема танки та винищувачі, оскільки і Україна, і Росія, схоже, готуються до нових наступів навесні.

Україна роками прагнула приєднатися до військового альянсу між США, Канадою та 28 європейськими країнами, що президент Володимир Путін назвав загрозою безпеці Росії.

Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський наполягав на швидкому вступі. Стаття 5 Договору про НАТО говорить, що збройний напад на будь-якого члена має розглядатися як напад на всіх.

Однак, Олексій Резніков не погодився з тим, що подібні його коментарі можуть вважати неоднозначними й суперечливими не лише в Росії, а й у самому НАТО – оскільки альянс вжив заходів, щоб його не розглядали як учасника у російсько-українській війні.

“Чому суперечливо? Це правда. Це факт. Я впевнений, що найближчим часом ми станемо членом НАТО де-юре”, – наголосив міністр оборони України.

Також він зазначив, що Росія щодня втрачає близько 500-600 своїх військових по всій території України. Він вважає, що Росія може намагатися зібрати “сили, боєприпаси та зброю” для наступу з районів, які вона вже окупувала на півдні та сході.

“Весна – найкращий період для оновлення руху для всіх сторін. Ми розуміємо, що вони будуть готові почати наступ, і, звичайно, ми повинні також бути готовими”, – заявив Резніков.

У виданні зазначили, що міністр оборони не повторив твердження щодо того, що Росія може готувати наступ з Білорусі. Резніков сказав, що переміщення з півночі “займе багато часу, і Росія не має ресурсів”.

Проте раніше очільник Міністерства оборони України Олексій Резніков оцінив ймовірність наступу на Україну з Білорусі, зазначивши, що з “таким сусідом” ризик нового вторгнення залишається.

За оцінками Резнікова, якщо росіяни дійсно захочуть знову почати вторгнення з Білорусі, то навряд чи вони зможуть це зробити раніше лютого.

“Виходячи з того, що вони, провівши першу хвилю часткової мобілізації, за нашими оцінками, 150 тисяч одразу направили безпосередньо до України (котрі воюють сьогодні замість тих втрат, яких зазнали росіяни вбитими та пораненими), а ще 150 тисяч готують у різних таборах на різних територіях: і в Росії, і в Білорусі, в частині тих окупованих міст, з яких вони поведуть наступ”, – пояснив він.

Глава Міноборони додав, що обговорювати те, звідки може розпочатись новий наступ росіян – недоречно, адже все залежатиме не лише від планів окупантів, а й від готовності українських захисників.

“А ми готуємося до всіх ризикованих сценаріїв: Генштаб це пропрацьовує, доповідає на Ставці головнокомандувача, і, відповідно, все військово-політичне керівництво країни, починаючи від Верховного головнокомандувача, президента України, в курсі, і ми готуємося до будь-яких сценаріїв. Навіть до найнеприємніших”, – наголосив Резніков.

Якщо все ж-таки наступ росіян з Білорусі відбудеться, залишається невідомим, чи приєднається до росіян білоруська армія, зазначив Резніков. Він додав, що на даний час на території РБ відбувається навчання російських військових, жодного ударного угруповання не створюється.